О задержании норвежскими властями российского судна "Профессор Молчанов" на архипелаге Шпицберген по иску "Нафтогаза".

По состоянию на утро 3 сентября реакция носит резкий риторический характер, но пока сводится преимущественно к обещанию юридически оспорить арест. Конкретных практических контрмер Москва пока не объявила.

Далее текст на языке оригинала. Основні елементи російської реакції:

– МЗС РФ назвало дії Норвегії "піратством і беззаконням". М. Захарова заявила, що Захід нібито вже "просто захоплює судна" та пообіцяла "відповідна реакція буде".

– Міністр розвитку Далекого Сходу й Арктики А. Чекунков назвав арешт "правовим нігілізмом і свавіллям західних країн". Він повідомив, що юристи державного тресту "Арктикуголь" оскаржать рішення норвезького суду.

– Віцепрем’єр і представник президента Юрій Трутнєв намагається перевести інцидент у площину Шпіцбергенського договору 1920 року. Він заявив, що Норвегія нібито порушила міжнародне право, а арешт є "дешевою спробою заробити популярність" серед західних партнерів. За його словами, Осло буде змушене скасувати рішення.

Російські державні та провладні ЗМІ здебільшого використовують формулювання "захоплення судна", "піратство" і "помста за Крим". При цьому вони майже не пояснюють, що йдеться не про силове захоплення у морі, а про "судовий арешт активу, який уже стояв біля причалу в Баренцбурзі".

Важливе юридичне уточнення: норвезька поліція не конфіскувала судно остаточно. За ухвалою окружного суду Норд-Тромса і Сеньї від 31 серпня, виконаною 2 вересня, "Професору Молчанову" заборонено залишати Баренцбург до наступного рішення суду. Це забезпечувальний захід за заявою "Нафтогазу" в межах виконання арбітражного рішення на $4,22 млрд за захоплені Росією кримські активи.

Найбільш войовничу риторику наразі використовують провладні медіа та пов’язані Telegram-канали. Домінують формулювання:

– "піратське захоплення";

– "замах на російську присутність у Арктиці";

– "перевірка Росії на здатність відповідати";

– необхідність "дзеркального арешту" норвезького майна або суден.

Отже, поки що Москва обрала дві паралельні лінії – максимально жорстку публічну риторику та судове оскарження. Посилання на Шпіцбергенський договір має радше політичний характер: ключовим юридичним питанням стане не право Росії працювати на архіпелазі, а те, чи має судно Росгідромету імунітет державного некомерційного майна, або його регулярне вантажопасажирське та круїзне використання дозволяє розглядати його як комерційний актив. Саме навколо цього, ймовірно, розгортатиметься норвезький судовий процес.

Чому прецедент з "Професором Молчановим" гідний уваги не тільки в контексті стягнень з Росії за рішенням арбітражу на користь Нафтогазу"? Очевидно, що норвезьку владу дістали провокативні дії з російського боку. І судно тут відігравало не останню роль в руках очільника російського державного підприємства "Арктикуголь" Ільдара Нєвєрова та офіцера ГУ ГШ ЗС РФ з посадою прикриття "генерального консула" Андрєя Чемерила. "Професор Молчанов" став невід?ємною частиною пропагадистської машини – плавучим лекторієм росагітпропу для арктичних туристів, а з 2025 -го за доброї волі норвежців, прямим сполученням з Мурманськом в обхід візових процедур Шенгену. Норвезьке видання The Barents Observer зазначає: "І Неверов, і Чемерило були відправлені на Свальбард у 2022 році. З тих пір вони сприяли зростанню напруженості, організовуючи військові паради, піднімаючи радянські прапори, зводячи хрести, що прославляють війну, розмахуючи сепаратистським прапором так званої Донецької Народної Республіки, святкуючи День Військово-морського флоту та організовуючи пропагандистські мітинги пам'яті, що розпалюють війну.

Тимофій Рогожин, колишній керівник туристичного підрозділу "Арктикуголь", який покинув Баренцбург після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році, сумнівається, що російські арктичні подорожі можуть бути комерційно стійкими. Ідея здійснювати рейси до Свальбарда і Землі Франца-Йосифа хороша, і про неї говорять ще з 90-х років, розповів він виданню. Рогожин підкреслює реалії, які ускладнюють розвиток арктичного круїзного туризму: "Росія насправді є фашистським режимом і веде війну проти України. Це абсолютно несумісно з можливістю розвивати туризм на Шпіцберген".

За словами Рогожина, "Арктикуголь" – це скоріше інструмент пропаганди для російського уряду та Міністерства закордонних справ, ніж стабільно функціонуюча економічна структура. Він уточнює: "Постійно створюється картина нової старої реальності. Картина Радянського Союзу. Тому і звучать гімни, вимовляються помпезні промови в мікрофон, вивішуються радянські прапори, дістаються валянки, шахтарська форма, самовари та всі інші атрибути СРСР".

Можна підсумувати, що під прикриттям "Арктикугля", круїзних рейсів "Профессора Молчанова" ГУ ГШ веде розвідувальну діяльність в стратегічно важливій зоні Арктики і готує відповідні диверсійні дії підпорогового (і не тільки) рівня. Про те, чим це загрожує столиці архіпелагу Лонг?їрб?єну якось наступним разом на основі власних спостережень.