На більшості підприємств питання вологості потрапляє в поле зору керівництва лише після аварії. Злиплася партія порошку, покрилося іржею обладнання, вийшов з ладу пневмоінструмент, продукцію забракували через зволожену упаковку. До цього моменту цей параметр просто не вимірюють.

Тим часом річні втрати від неконтрольованої вологості на середньому складі можна порівняти з вартістю обладнання, яке усуває ці втрати. Різниця полягає в тому, що обладнання — це одноразова, зрозуміла сума в бюджеті, а втрати розподілені між десятками дрібних списань і не відображаються у звітності як єдиний рядок.

Де волога безпосередньо впливає на гроші

Складська логістика: картонна тара втрачає міцність, палети деформуються, етикетки відклеюються. Металообробка: корозія заготовок та інструменту. Харчове виробництво: цвіль у камерах дозрівання та злипання сипучих продуктів. Фармацевтика: пряме порушення умов зберігання, що становить ризик для сертифікації.

Окрема історія — пневматичні системи. Компресор стискає повітря разом із вологою, що міститься в ньому, і конденсат потрапляє в магістраль. Далі він руйнує пневмоциліндри, псує фарбувальні роботи та виводить з ладу інструмент. Осушення стисненого повітря на таких ділянках — це не покращення, а умова роботи.

З чого починають на об’єкті

Вимірювання вологості в декількох точках та в різний час доби, а не одноразово.

Визначення джерел: ворота, доки, вентиляція, технологічні процеси.

Розрахунок за об’ємом приміщення та кратністю повітрообміну, а не за площею підлоги.

Вибір типу обладнання відповідно до температурного режиму об’єкта.

Четвертий пункт має вирішальне значення для холодних складів. Конденсаційна техніка при температурі нижче плюс п’яти замерзає і переходить у цикл розморожування замість роботи. Там, де холодно, встановлюють адсорбційні моделі, яким температура не заважає.

Сушіння як окремий напрямок

Окрім осушення приміщень, на підприємствах існує протилежне завдання — цілеспрямоване висушування продукту. У харчових цехах сушать фрукти, овочі, гриби, зелень, рибу та м’ясо, і для цього потрібні камери з регульованим режимом, а не просто нагрівання.

В україномовній версії каталогу Osushiteli.ua цей розділ називається промислова сушарка, і там же зібрано промислові моделі для приміщень різного об’єму. Інфрачервоні камери працюють м’якше, ніж конвекційні: випромінювання прогріває сам продукт, а не повітря навколо, тому колір і аромат зберігаються краще.

Приклад розрахунку: з десяти кілограмів свіжих яблук виходить близько кілограма сушених, зі слив — приблизно два. Знаючи ці коефіцієнти та завантаження камери за цикл, підприємство розраховує собівартість готового продукту заздалегідь, а не за результатами першого сезону.

Загальний принцип для обох завдань один. Вологість — це керований параметр виробництва, такий самий, як температура чи тиск. Підприємства, які її вимірюють, витрачають гроші на обладнання. Підприємства, які її ігнорують, витрачають ті самі гроші на брак, ремонт і списання, просто не помічаючи цього у звітах. Волога на виробництві: прихована стаття витрат, яку рідко враховують читайте на сайті HiTech. Expert.