В США обнародовано несколько стенограмм разговоров Владимира Путина с Джорджем Бушем-младшим за период с 2001 по 2008 год. Эти разговоры, первый из которых состоялся почти 25 лет назад, демонстрируют: Путин уже тогда был зациклен на идеях имперского реванша и открыто артикулировал их в разговорах с мировыми лидерами.
Далее текст на языке оригинала. У 2001 році він говорив Бушу: "Росіяни добровільно відмовилися від тисяч квадратних кілометрів території — нечувано. Україна, частина Росії протягом століть, була віддана. Казахстан — відданий. Кавказ — також. Це важко уявити, і все це зробили партійні начальники", додавши, що після розпаду радянської імперії ошуканими почуваються і "народ", і "еліти".
А на зустрічі в Сочі у 2008 році — після саміту НАТО в Бухаресті, де обговорювалося питання Плану дій щодо членства України в альянсі, — Путін прочитав Бушу скорочену версію своєї улюбленої лекції: "Це штучна країна, створена в радянський час. Після Другої світової війни Україна отримала території від Польщі, Румунії та Угорщини — це практично вся західна Україна. У 1920–1930-х роках Україна отримала території від Росії — це східна частина країни. У 1956 році Кримський півострів було передано Україні… Це створює загрозу розміщення військових баз і нових військових систем поблизу Росії. Це створює для нас невизначеності та загрози. І, спираючись на антинатівські сили в Україні, Росія працювала б над позбавленням НАТО можливості розширення. Росія постійно створювала б там проблеми. Навіщо? У чому сенс членства України в НАТО? Яку вигоду це дає НАТО і США? Причина може бути лише одна — закріпити статус України як частини західного світу. Я не вважаю цю логіку правильною".
Далі Путін перейшов до розлогого пояснення, чому членом НАТО не повинна стати Грузія: "Вони вважають, що під парасолькою НАТО зможуть відновити свою територіальну цілісність. Це правильний шлях — поширювати військову парасольку НАТО і дозволяти їм починати воєнні операції в Абхазії та Південній Осетії? Там почнеться партизанська війна, як в Афганістані". Через кілька місяців після цієї розмови Росія розпочне війну проти Грузії.
Нав’язлива ідея відновлення імперії переслідує Путіна десятиліттями: кожен новий західний лідер вислуховував — і продовжує вислуховувати — одну й ту саму маячню. Вже тоді це було лише питанням часу, коли слова перетворяться на війни й геноцидні практики, які сьогодні реалізуються проти України. Але Захід знову і знову надавав перевагу політиці умиротворення Москви. Фантастична короткозорість.
Ще одна цікава лінія, яку можна простежити за стенограмами трьох розмов Володимира Путіна з Джорджем Бушем-молодшим, — Іран та його ядерна програма.
На початку 2000-х Путін погоджувався з побоюваннями Вашингтона щодо Ірану й підтверджував, що Тегеран має намір здобути ядерну зброю, а не обмежитися цивільним використанням атомної енергії. Путін визнавав, що іранські лідери — "можливо, божевільні у своїй ідеології", водночас зазначаючи: "вони — інтелектуали. Вони мають університетську освіту, вийшли з академічного середовища. Вони не примітивні люди".
У 2005 році Буш і Путін обговорювали, що Ірану не можна дозволити мати бомбу. США та Росія координували свою політику з цього питання.
З 2025 року ці стенограми виглядають вельми парадоксально. Відтоді Росія розвернулася на 180 градусів і допомагає Ірану зброєю, технологіями та, цілком імовірно, ядерним ноу-хау.
Висновок із цього можна зробити лише один. Навіть якщо Путін говорить, як здається, правильні речі — це ще не означає, що його позиції не зміняться радикально. Навіть якщо хтось у Вашингтоні вважає, що з Росією можна співпрацювати, — це ілюзія.