Минулого сезону Олександрія здивувала футбольну Україну: під орудою Руслана Ротаня команда сенсаційно виграла срібні медалі і отримала право представляти країну у Лізі конференцій. Але влітку все змінилося: Ротань очолив Полісся, половина складу команди розійшлася по інших клубах, а тяжку ношу побудови нового колективу взяв на себе молодий фахівець Кирило Нестеренко, який до цього виклику самостійного тренерського досвіду не мав.

Після 12 турів нинішнього чемпіонату Олександрія наразі посідає 14 місце, але може похизуватися нічиєю з Динамо та розгромною перемогою над одним з лідерів УПЛ – черкаським ЛНЗ (4:1). В ексклюзивному інтерв’ю Football.ua Кирило Нестеренко розповів про перебудову Олександрії, перший тренерський досвід, болючі поразки, дисципліну в команді, вплив Ніколая Костова та довіру з боку керівництва.

– Кириле, початок сезону для вас видався важким. Десь у вересні з'явилося відчуття, що вам вдалося стабілізувати команду, але в останніх матчах бачимо, що результати знову неоднозначні. Що трапилося в ці останні тижні?

– Першочергово, однією з причин цих результатів є те, що накопичилася певна втома у команди. Ті матчі, в яких нам відверто не пощастило, теж мають свій вплив на команду. Крім того, є травми, починаються зміни у складі і це все має вплив на загальний малюнок гри команди.

– Як особисто ви переживаєте невдачі команди? Що робите після матчів?

– Звісно, невдалі результати – це неприємно ані тренерському штабу, ані керівництву, ані футболістам. Вихід один: постійно аналізувати, що було не так, що треба покращити і шукати оптимальне рішення цієї ситуації.  

– Це ваш перший повноцінний тренерський досвід, як самостійного головного тренера. Цей факт десь заспокоює вас в моменти невдач?  

– Я усвідомлюю, що лише накопичую свій досвід. Не лише я, а й весь тренерський штаб. Але це ні краплі не заспокоює, бо навіть не доводиться про це думати. Є багато роботи, яка вимагає нашої уваги т максимальних зусиль. Відтак, концентруємося на цьому.  

– Ви прийняли команду, яка практично повністю розійшлася після минулого сезону. Якщо говорити метафорично, то це автівка яка вже поїхала, але ви латаєте колеса на ходу. Що мотивувало вас відважитися на цей виклик?

– В першу чергу, я усвідомлював, на що я погоджуюся. Я знав, що на мене чекає, знав, що більше половини гравців з нами не буде. Через це ми були змушені повністю міняти команди. Що мотивувало? Олександрія на дистанції, починаючи з того моменту, коли Сергій Анатолійович Кузьменко очолив клуб, демонструвала, що керівники чітко усвідомлюють, що вони роблять. Було кілька таких циклів, коли команда оновлювалася, але все одно приходила до досягнення хороших результатів. Авжеж, це третє місце під орудою Володимира Богдановича Шарана, або ж нещодавнє друге місце як результат роботи Руслана Петровича Ротаня. Напевно, це і була найбільша мотивація: усвідомлення того, що в цьому клубі люди розуміють, що вони роблять.  

"Хочемо бачити гру, у якій наша команда домінуватиме" – Ви тривалий час працювали з Ніколаєм Костовим. Чи тримаєте контакт зараз?

– Авжеж, ми постійно в контакті. Спілкуємося багато, я прислухаюся до його думки. Ця людина для мене немов рідна.

– А давайте уявимо, що хтось з українських клубів запросить Ніколая Костова на посаду головного тренера. Як ви себе будете почувати у протистоянні з ним?

– Ясна річ, я в ньому не бачу свого суперника. Але якщо вже так станеться… Це буде дуже цікавий матч.

– Хто взагалі з сучасних тренерів вам подобається своїм підходом?

– Тут нічого екстраординарного не скажу: це тренери з топ-клубів. Пеп Гвардіола, Роберто Де Дзербі. Хабі Алонсо багатьом показав минулого сезону, чого варта його робота. Арне Слот, Луїс Енріке. Подобається, як працює Сеск Фабрегас: Комо – невелика команда, але має цікавий малюнок гри, який вартий уваги. Ще я б відзначив Франческо Фаріолі, який зараз працює у Порту. А ще є така комада – Цельє, мало хто звертає на неї увагу, але там теж дуже цікавий іспанський фахівець – Альберт Рієра.

– А хто серед тренерів в УПЛ найцікавіший суперник для вас? З ким треба добряче поламати голову, аби грамотно та гарно зіграти?

– Тут складно сказати, бо на мій погляд, команди в УПЛ зараз оновилися. Ба більше, деякі команди по ходу сезону змінюють свої тактичні малюнки та підхід до гри. Я би відзначив Руслана Петровича Ротаня та Арда Турана. У них цікаві підходи до роботи, маю інтерес у спостереженні за цими командами. Цього сезону зверніть увагу ще й на ЛНЗ, дуже яскравий футбол та хороший результат демонструє команда Віталія Пономарьова. Але зазначу, що кожен суперник в якомусь своєму сенсі є цікавим для нас.  

– Ви мали хороші за якістю два матчі проти Динамо: у Кубку та чемпіонаті. Чи було в них відчуття того, що команда нарешті демонструє той футбол, який ви хотіли б бачити?

– Я мушу бути відвертим: у матчах з Динамо на перший план виходить організація гри в обороні, дисципліна та протидія сильним сторонам суперника. А ми ж хочемо бачити нашу команду такою, яка буде нав’язувати свою гру та домінувати на полі. Тому я не можу сказати, що проти Динамо була та гра, яку ми прагнемо бачити. Ні, ми хочемо бачити у майбутньому гру, де наша команда буде домінувати та повністю контролювати гру.

– За тренерськими мірками у вас досить молодий вік. Це не створює проблеми із субординацією?

– Мене часто запитують про це. Але я не перший рік працюю тренером і прекрасно розумію, які мають бути підходи і яка робота має вестися із футболістами. Тому скажу так: будь-який футболіст, скільки б тренеру не було б років, якщо він відчуває, що тренер добре виконує свою роботу, навчає його та робить гравця сильнішим, то взаємоповага з тренером утворюється автоматично. Це видно і у роботі між гравцем та тренером.  

"Зберегти Безерру було б дуже важко" – Давайте поговоримо про кадри. У перших же матчах сезону до всього головного болю з відтоком гравців додався ще один: дисциплінарний. Наскільки я розумію, для Кирила Ковальца дорога в першу команду вже закрита?

– Кирило Ковалець – все ще гравець ФК Олександрія. Як буде далі – побачимо.  

– Кампуш теж здійснив дивний фол і отримав тривалу дискваліфікацію. Але повернувся і навіть грав з капітанською пов'язкою. Чому ви довірили йому цю роль після тієї пригоди на старті чемпіонату?

– Це було виключно рішення тренерського штабу. Бо у нас була відверта розмова із Кампушем. Керівництво і тренерський штаб сказали йому все, що ми думаємо, він поділився своїми думками. У підсумку, ми знайшли точки взаєморозуміння і вирішили цю ситуацію. Громадськість не знає суть наших розмов в середині. За їхнім підсумком ми дійшли висновку, що Кампуш все ще гідний бути одним з капітанів нашої команди.  

– А був в Олександрії шанс зберегти Безерру чи він категорично вирішив, що піде, навіть якщо це чемпіонат Єгипту?

– Відверто кажучи, зберегти Безерру було б дуже важко.  

– Так це чисто його рішення було: я йду і все?

– Ну, зрозумійте, що будь-який футболіст хоче розвиватися, робити новий крок у кар’єрі. Є новий виклик і Хуан вирішив зробити цей крок. Слава Богу, що клубу вдалося домовитися і з Безеррою, і з єгиптянами, усі порозумілися і це нормально. Я ж можу йому побажати лише успіхів у подальшій кар’єрі.  

– Явний лідер сьогоднішньої команди — Теді Цара. Він як налаштований: грати далі чи теж дивиться кудись в інший чемпіонат?

– Теді Цара – гравець Олександрії і на даний момент він думає виключно про наші справи. Загалом же, те, що гравці у будь-якій українській команді придивляються в сторону західних чемпіонатів, це нормально. Давайте говорити про те, що захід Європи – це топ-чемпіонати, а це мрія будь-якого футболіста. Якщо гравці ставлять собі за мету здійснити такий крок у кар’єрі, перейти в сильніший чемпіонат, то це добре. Але на даний момент Теді Цара зосереджений на наших поточних завданнях.



– Місце в рамці ви регулярно довіряєте Віктору Долгому. Микита Шевченко не ображається, що має мало ігрового часу?

– Ми ж починали сезон з тим, що Микита мав достатньо ігрового часу. Тому, по ходу сезону це нормально, це конкуренція. Усі футболісти б’ються за своє місце і на щастя, у нас із цим проблем немає. Я більше навіть скажу: Микита усіляко підтримує Віктора і у них все нормально. Жодних образ немає, навпаки: Шевченко є підтримкою для Долгого.  

– Зі сторони здається, що Олександрії бракує хорошого центрфорварда, який би завершував атаки. Чому не вдалося підсилити цю позицію?

– Ні, ми підписали Браяна Кастільйо, який є класичною дев’яткою. Його запросили саме на ті ролі, які ви озвучили. Це гравець височезного рівня для нас, але йому теж потрібен час, бо він приїхав з іншого континенту, кардинально змінив своє життя. Також ми маємо Андрія Кулакова, але це нормально, що є конкуренція. Хто краще себе проявляє, той і грає.  

– Зрозуміло, що зимове трансферне вікно ще далеко. Але зараз ви вже готові визначитися із позиціями, над підсиленням яких працюватимете?

– Звісно, ми готуємося до зимового трансферного вікна. І усі реально розуміють, що нам потрібне підсилення. Ми були готові до цього ще навіть влітку, бо розуміли, що ці півроку дадуть нам багато інформації і взимку ми зможемо підсилити команду. Щодо позиції, буде трохи некоректно говорити про це зараз. У нас є ще чотири матчі до зимової паузи і далі вже ми конкретно висловимося, які позиції ми захочемо підсилити.  

– В офіційних протоколах на сайті УПЛ тренером Олександрії вказується Євгеній Калиниченко. Коли ми вже побачимо там ваше ім'я?

– Я би сам дуже хотів побачити там своє ім’я. Сподіваюся, це відбудеться якомога скоріше і мені вдасться вступити на наступний набір PRO-диплому, успішно пройти це навчання і тоді вже можна буде побачити моє ім’я в офіційних протоколах.

– Позиція в турнірній таблиці не критична, але неприємна. Що вам каже керівництво? Тисне за результат чи дає кредит довіри до кінця сезону?

– Керівництво усіляко сприяє нашій і з розумінням ставиться до поточної ситуації, за що особисто я дуже вдячний. Ми все проговорили перед стартом сезону, але ж ніхто не думав, що нам доведеться, на жаль, перебувати на такій позиції у турнірній таблиці. Але ми всі хочемо якомога швидше це виправити. Є стійка віра і у мене, і у керівництва, і у футболістів, що ми зможемо це подолати і в подальшому міркувати лише про нові вершини.