Я родом из Карабахского региона Азербайджана. Судьба сложилась так, что пережитые мной в детстве последствия войны сегодня снова проявляются в моей профессиональной деятельности — уже как журналиста в Украине. События, которые сейчас происходят здесь, во многом напоминают то, через что прошел азербайджанский народ более тридцати лет назад.
Далее текст на языке оригинала. Азербайджан, який перебував у складі Радянського Союзу 70 років, уже п’ятий рік відзначає День Перемоги — символ відновлення територіальної цілісності держави. Для пострадянського простору це рідкісний приклад успішного подолання затяжного конфлікту, що може стати важливим сигналом для інших країн, які й досі стикаються із сепаратизмом та зовнішньою агресією. Серед них — і Україна, що продовжує боротьбу за власний суверенітет.
Протягом 30 років після розпаду СРСР керівництво Вірменії не раз зривало переговорні процеси щодо Карабаху, тоді як Кремль зберігав вплив на ситуацію в регіоні через військову присутність. У цей період азербайджанське населення зазнало численних трагедій, зокрема масових убивств цивільних. Події початку 1990-х років, у тому числі Ходжалинська трагедія 26 лютого 1992 року, залишили глибокий слід у колективній пам’яті азербайджанців. Багато з цих фактів сьогодні підтверджуються свідченнями, наданими на судовому процесі в Баку щодо представників незаконних карабахських збройних формувань.
27 вересня 2020 року, після загострення ситуації на лінії зіткнення, Азербайджан розпочав військову операцію у відповідь. Протягом 44 днів було відновлено контроль над значною частиною окупованих територій, а 8 листопада 2020 року звільнення Шуші стало символічною точкою перелому. Уряд Азербайджану заявив про готовність гарантувати права громадян вірменської національності, які залишилися в Карабаху, за умови інтеграції в азербайджанське правове та соціальне поле. Однак керівники невизнаних структур продовжували чинити опір, користуючись військовим прикриттям російського контингенту.
У вересні 2023 року Азербайджан провів 23-годинну антитерористичну операцію, після якої взяв під контроль Ханкенді та прилеглі райони. Усі ключові представники сепаратистського керівництва були затримані. Невдовзі російський миротворчий контингент був повністю виведений із території Азербайджану.
Сьогодні Азербайджан знаходиться у складній фазі післяконфліктного відновлення. Найбільшим викликом залишається розмінування — процес, який значно затримує повернення жителів до домівок та відновлення економічної діяльності. Попри значні ресурси, що спрямовуються державою та міжнародними партнерами, тисячі гектарів досі залишаються небезпечними.
Україні, яка у майбутньому також проходитиме етап повернення окупованих територій і відновлення життя на них, важливо уважно спостерігати за азербайджанським досвідом. Відбудова зруйнованого, процес повернення людей додому, психологічна реінтеграція та подолання наслідків десятиліть окупації — це спільні виклики для обох народів.
Сьогодні в Карабаху активно триває реконструкція інфраструктури, будівництво житла та повернення жителів, хоча цей процес потребує часу і значних ресурсів. Проте головне — віра суспільства у справедливість та власну силу. Саме ця віра допомогла Азербайджану пройти тридцятирічний шлях до відновлення суверенітету. І саме вона, у поєднанні з підтримкою міжнародних партнерів, є ключем до майбутньої перемоги України.