Тридцять сьомий тур англійської Прем’єр-ліги з різних причин розтягнувся одразу на кілька днів та зачепив початок нового календарного тижня. Ліверпуль, зокрема, у статусі новоспеченого чемпіона країни пізнім вечором понеділка завітав на Амекс Стедіум у гості до Брайтона в своєму невмотивованому турне. На відміну від суперників, які ще мають перспективи потрапити до єврокубків, якщо відбудеться одразу кілька дуже цікавих збігів обставин найближчими тижнями.

І оскільки "чайки" вже влаштовували чемпіонський коридор для команди Арне Слота на рівні з іншими командами перед початком гри, то потім їм було банально по-спортивному цікаво тих самих чемпіонів ще й обіграти, що не вдалось зробити в першому колі. Хоча початок гри все одно був за "червоними", які побігли атакувати й ми одразу побачили всі ті проблеми в обороні команди Фабіана Гюрцелера, про які говорили впродовж усього сезону.

Загалом, Брайтон узагалі нікого не здивував, коли вже на дев’ятій хвилині Бредлі з лицьової на правому фланзі штрафного зробив простріл під порожні ворота для Елліотта. Однак на противагу проблемній грі в захисті в Брайтона хоча б є доволі цікава лінія атаки, тому вже до середини першого тайму стало зрозуміло, що Аліссону цього вечора доведеться дуже багато працювати на лінії воріт.

Статистичні показники господарів були розкішними — ще на початку другого тайму вони вже завдали рекордну кількість ударів по воротах Ліверпуля, як для поточного сезону, і потім цей показник виключно збільшувався. Звісно, не без допомоги захисту гостей, який також узагалі не виглядав надійною ланкою. Залишалось лише спиратись на атаку, які вдалось швидко відповісти на гол, який забив Аярі на 32 хвилині, зрівнявши рахунок у центрі штрафного з передачі Груди. Собослаї під перерву закинув за комірець Вербрюггену красивий удар з правого флангу.

І якщо б Ліверпуль мав велике бажання, то гру можна було б закрити на користь команди Слота ще на самому початку другого тайму. Бо далі вже моменти гостям створювати не давали, і оскільки Гакпо та Салах свої нагоди змарнували, то коли до гри долучили Нуньєса, про гольові шанси "червоних" ми стали говорити дедалі менше. А от про Брайтон, ще й і з появою Мітоми, тільки й робили, що перераховували постріли по воротах бідолашного Аліссона.

Зрештою, "чайки" скривдили того ще два рази вже в заключні двадцять хвилин основного часу. Спочатку той-таки Мітома зіграв на добиванні відскоку, коли бразильського воротаря не пробив черговим ударом із гострого кута Велбек, а потім Гіншелвуд першим дотиком до м’яча після появи на полі на заміну замкнув простріл О’Райлі з лівого флангу штрафного. Там залишалось лише сподіватись гостям, що був офсайд перед останньою передачею в цій атаці. Але ні. І відігратись часу та бажання вже ні в кого не було.

У заключному турі Брайтон гостюватиме в лондонського Тоттенгема, тоді як Ліверпуль прийматиме лондонський Крістал Пелес.

Брайтон — Ліверпуль 3:2

Голи: Аярі, 32, Мітома, 69, Гіншелвуд, 85 — Елліотт, 9, Собослаї, 45+1

Брайтон: Вербрюгген — Віффер, Вебстер, ван Геке, Еступіньян — Балеба, Аярі (О’Райлі, 74) — Мінте (Гіншелвуд, 84), Груда (Д. Гомес, 73), Адінгра (Мітома, 65) — Велбек (Говелл, 83).

Ліверпуль: Аліссон — Бредлі, Кванса, Конате, Цимікас — Елліотт, Гравенберх, Собослаї (Діас, 63) — Салах, К'єза (Нуньєс, 63), Гакпо (Діас, 63).

Попередження: Вебстер