Національний банк України (НБУ) лише за перші 20 днів січня-2025 витратив на валютні інтервенції для підтримки курсу гривні 2,5 млрд дол.. Тобто щотижня із валютних резервів витрачається понад 1 млрд.. дол. За 2024 рік НБУ витратив на це 34,8 млрд дол.. – на 22% більше, ніж 2023-го. Якщо така тенденція продовжиться, очікуваних валютних "

Данилишин зазначив, що девальвація гривні у річному обчисленні становила 11,4% (січень до січня). "

Він зазначив, що основну частину ажіотажного попиту на іноземну валюту формує населення. За 20 днів січня українці викупили понад 930 млн дол.. готівкової та безготівкової іноземної валюти (нетто), що становить 39% усіх інтервенцій НБУ.

2024 року купівля валюти населенням склала 35% від валютних інтервенцій НБУ, 2023 року – 17%, 2022-го – всього 4%. А за 2024 рік населення наростило купівлю іноземної валюти у 3 рази порівняно з 2023 роком. Данилишин називає таке зростання геометричною прогресією і зазначає, що валютний попит посилився навіть незважаючи на покращення фундаментальних макроекономічних факторів..

" , внаслідок чого чиста купівля іноземної валюти бізнесом та банками навіть скоротилася (на 5%). . На мою думку, ключовим чинником дестабілізації валютного ринку була політика валютної лібералізації НБУ. З жовтня 2023 року запроваджено режим гнучкого курсоутворення, протягом 2024 року було скасовано низку обмежень на виведення капіталу з країни”, – вважає Данилишин..

Він нагадав, що Нацбанк планував, що додатковий відтік інвалюти на тлі лібералізації ринку складе 2024 року 4 млрд дол.. "

Данилишин також вважає, що Нацбанк не хоче визнавати впливу цього фактора на курс гривні до долара.. Так, у "

" В огляді НБУ немає жодної згадки про роль валютної лібералізації та гнучкого курсоутворення у підвищенні валютного попиту"

За його підрахунками, урядові витрати " Екс-глава Ради НБУ зазначає, що видатки держбюджету за 2024 р.. зросли лише на 12% проти 2023 року, а у доларовому еквіваленті – на 1,1%, тоді як валютні інтервенції НБУ за рік збільшились на 22%.

Данилишин робить висновок, що валютна лібералізація від НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, і навіть навпаки – дестабілізувала валютні очікування. "

При цьому девальвація, за його словами, вже мала циклічний ефект на зростання внутрішніх цін.. імпортні товари становлять понад 60% роздрібного товарообігу в Україні. Інфляція наприкінці 2024 року досягла двозначного рівня та посилюється далі.

" МВФ очікує, що нетто-інтервенції НБУ становитимуть 36 млрд (+5%), що має забезпечити утримання середньорічного обмінного курсу на рівні 43,4 грн/дол.. (+8%). З огляду на розбалансовані валютні очікування запланованих коштів може не вистачити», – резюмує Данилишин..

Нагадаємо, в той же час голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев (" Він зазначив, що такі кроки дозволили збільшити середньомісячний обсяг операцій банків на міжбанку з 0,9 млрд дол.. у період дії фіксованого курсу до 2,4 млрд дол.. після переходу до режиму керованої гнучкості.

При цьому у річному вимірі пропозиція валюти банками на міжбанку має тенденцію до зростання, зазначає нардеп.. Так, у 4-му кварталі 2024 року воно було на 37% більше, ніж у той же період 2023-го. Втім, слід зазначити, що до повномасштабної війни обсяги торгівлі валютою банками на міжбанку становили близько 10 млрд дол..

" За інших рівних умов це зменшує тиск на резерви та прискорює адаптацію та поступове повернення до плаваючого курсу, що діяв до повномасштабної війни», – зазначав Гетьманцев..