Щодня ми стикаємося з ситуаціями, коли потрібно запам'ятати інформацію: для навчання, роботи чи особисту — номер телефону чи час зустрічі.. Як навчитися запам'ятовувати ефективно та надовго?

Є безліч технік запам'ятовування, крім того, у кожного з нас є свої прийоми, вже звичні та зручні, підказані власним досвідом: хтось конспектує, хтось візуалізує чи використовує асоціацію. Але всі ці техніки базуються на однакових засадах. Це базові засади роботи пам'яті. Їхнє усвідомлення може суттєво підвищити ефективність та створити власні рецепти запам'ятовування.. Таких принципів чотири.

Кольорове запам'ятати набагато легше, ніж чорно-біле. Тут все зрозуміло. Колір привертає нашу увагу та затримує його. Для обробки такої інформації потрібно більше часу, ніж для сірого тексту або чорно-білих фотографій, тому вона запам'ятовується краще.

Власне, саме за допомогою фотографій і досліджують цей принцип. У Німеччині у 2009 році провели експеримент: учасникам показували сотню пейзажів-фотографій (лісів, гір, озер, річок). З них 50 були кольоровими, а 50 чорно-білими.. Потім до цієї сотні додали ще сто подібних фото, серед яких також половина були чорно-білими, а половина — кольоровими.. Виявилось, що учасники експерименту запам'ятали майже всі кольорові фото та безпомилково дізнавалися, які з них уже бачили.. А щодо чорно-білих було багато сумнівів, багато хто з них згадати не вдалося.

Те, що рухається, набагато легше запам'ятати, ніж нерухоме. Якщо стоїть група людей, і раптом одна людина починає рухатися у ваш бік, це також приверне увагу. Так, про всяк випадок. І це причина того, що саме цю людину ви запам'ятаєте краще, ніж тих, хто залишився на місці.

На рух реагують усі живі істоти. Те, як ми сприймаємо рухливу інформацію, це спадок від наших предків, які нерухомі предмети не вміли бачити взагалі.

Те, що кричить, краще запам'ятовується, ніж те, що мовчить. Йдеться тут не так про крик, як про звук. Гучний звук – те, на що потрібно реагувати. Інакше може статися щось не дуже приємне.

Хоча справа не лише в гучності. Наявність звуку або його відсутність може зробити з нашим сприйняттям такі дивні речі, про які ми ніколи не здогадалися б.. Зокрема, якщо людина буде їсти і в цей момент слухати звуки іншої їжі, то це може навіть призвести до втрати смакового відчуття.. Тобто якщо вам дати зефір і водночас увімкнути звук, як хтось хрумтить свіжим яблуком, то, найімовірніше, вам здаватиметься, що ви їсте явно не зефір.

Грубувате, навіть щось вульгарне, запам'ятовується легше, ніж те, що в рамках етики. Цей принцип пам'яті найбільше впливає на нашу здатність запам'ятовувати, і ось чому його часто використовують у рекламі чи пропаганді. Дія цього принципу добре відома тим, хто має дітей: слова, які в тексті замінюють символами «%#@», вони запам'ятовують автоматично і назавжди, чого не скажеш про таблицю множення.

Ось і виходить: щоб добре щось запам'ятати, потрібно цю інформацію розфарбувати, додати до неї руху, звуку. Завдяки цьому навіть найнудніші тексти, формули чи цифри можна перетворити на цікаву та захоплюючу інформацію, яка надовго привертає увагу, а отже, краще запам'ятовується.

[related_material id\u003d"

Це відбувається тому, що кольори, звуки, рухи можуть викликати такі емоції, які якраз і є причиною того, що наша пам'ять щось відображає в собі. Не має значення, які це були емоції — страшні чи смішні. Головне, що вони дуже сильні. Наприклад, у нашій пам'яті дуже добре закарбувалися події, що відбулися на Майдані або ж 24 лютого 2022 року, — навіть ті, хто не був їхнім безпосереднім учасником, все одно пам'ятатимуть ці дні. Причому часом у дуже дрібних деталях. Тому що так працюють наша увага та пам'ять. Небезпека безпосередньо мені може не загрожувати, але я усвідомлюю її, і ось уже всі органи почуттів начебто множать свої можливості у кілька разів.. Це відбувається без нашої на те волі — тіло робить все, щоб підготуватися до чогось важкого та страшного. У такі моменти думати складно, але легко помічати.

Не тільки страшні речі наводять людину в такий стан. Хороший фільм, який ви подивилися з друзями в кінотеатрі — це також набір емоцій. Їх продумано та цілеспрямовано викликають у вас за допомогою зображення, слів, музики, сюжету. Ось чому ми добре пам'ятаємо фільми.

Але в нашому житті також є інформація, оригінальна, часом емоційна, натомість ми взагалі її не пам'ятаємо. Це наші сни. Напевно, кожен із нас стикався з цим: ось щойно я прокинувся і ще знаю, що бачив цієї ночі. А вже за секунду спогад випаровується. Чому? Адже сон часто сповнений всіма ознаками інформації, яка має закарбуватися в пам'яті людини. Якби те, що ми побачили уві сні, сталося з нами в реальному житті, ми б цього точно не забули..

[related_material id\u003d"

Те, що ми забуваємо сни, — це дуже хороша здатність нашого мозку проводити чітку грань між сном та реальністю та забувати те, що не пов'язане з реальним життям. Крім того, забувати сон природно. Це нормальна і навіть феноменальна звичка нашої пам'яті відразу ж забувати інформацію. Чому феноменальна? Тому що якби ми реально пам'ятали все, то можна тільки уявити, наскільки забитою була б наша пам'ять тим, що нам взагалі не потрібно: звуки кожного автомобіля у величезному заторі, рекламні слогани, які звертаються до нас із білбордів, тисячі чисел-цінників у супермаркеті.

Так чи можна свідомо запам'ятовувати сни? Так. Тим, хто хоче привчити себе пам'ятати сни, потрібно завжди тримати біля ліжка ручку та папір. І як тільки ви прокинулися, одразу ж запишіть те, що залишилося в пам'яті з вашого сновидіння. Не можете згадати чітко? Тоді згадуйте будь-яку деталь — об'єкт чи людину, яку ви щойно бачили, чи будь-який запах. Обсяг того, що ви згадаєте, спершу не має значення. Головне – почати згадувати. І записувати. Це тренує пам'ять, і я можу припустити, що десь утретє-п'яте вам не вистачить паперу, щоб записувати сни.

Записи на папері вимагають від нас і нашої голови набагато серйознішої роботи, ніж просто спогад. Роблячи запис, ми можемо разом з тим аналізувати інформацію, порівнювати її та оцінювати. Саме це є однією з основних причин, чому люди, які постійно щось записують, можуть зробити набагато більше в плані інтелектуальної роботи..

І це стосується не лише снів. Запис будь-якої інформації у кілька разів покращує те, як ми цю інформацію запам'ятаємо та згадаємо у майбутньому.

Пам'ять — це не лише механізм зберігання інформації, а й спосіб переживати та зафіксувати моменти, які визначають нас.. Використовуйте її потенціал, додавайте кольори, рухи та звуки у повсякденне життя, і ви побачите, як навіть буденні речі можуть стати незабутніми.. А найголовніше — пам'ятайте, що кожен з нас здатний зробити свою пам'ять сильнішою, яскравішою та ефективнішою..

[votes id\u003d"