Розміри Антарктичного крижаного щита дуже важкі для розуміння: в середньому товщина льоду в регіоні досягає 2 кілометрів, а його загальна площа майже вдвічі більша за площу Австралії. Дослідження також показали, що антарктичний крижаний щит містить достатньо прісної води, щоб підняти рівень світового океану на неймовірні 58 метрів, пише IFLScience.

Прогнози показують, що втрата льоду антарктичним щитом, ймовірно, стане основним фактором підвищення рівня моря до 2100 року, проте його внесок все ще залишається невизначеним.. Більшість досліджень показують, що рівень моря, безумовно, підніметься вже в цьому столітті, проте вклади антарктичного льоду все ще незрозумілі: від підвищення на 44 сантиметри до падіння на 22 сантиметри.

У Фокус. Технології з'явився власний Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!

Вчені відзначають, що більшість цієї невизначеності пов'язана з тим, що океанічні процеси, що контролюють долю щита, відбуваються в неймовірно малих масштабах, а тому їх надзвичайно складно виміряти або змоделювати.. На щастя для нас, нещодавно вчені досягли значного прогресу у розумінні " Цей прогрес став предметом нового дослідження вчених, опублікованого в журналі Annual Reviews.

Льодовики впадають у Південний океан на межах антарктичного крижаного щита, утворюючи плаваючі шельфові льодовики. Ці льодовики виступають як наріжні камені, стабілізуючи крижаний щит, але вони також скорочуються..

Попередні дослідження вже показали, що океан розтоплює шельфові льодовики знизу - процес, відомий як " Посилення базального танення призвело до витончення та відступу крижаного щита в деяких регіонах, що підвищило рівень світового океану.. Цей процес також уповільнив найглибшу течію в глобальній циркуляції, що перекидає, — системі океанічних течій, що циркулює по всьому світу..

Шельфові льодовики величезні, як і льодовики, які живлять їх. Однак океанічні процеси, що контролюють базальне танення та долю всього крижаного щита Антарктиди, відбуваються в масштабі міліметрів.. Відомо, що вони відбуваються в тонкому шарі океану прямо під льодом, а тому їх складно відстежити..

Прикордонний шар між шельфовим льодовиком та океаном холодний, знаходиться за кілометри від будь-якого місця і під дуже товстим льодом, тому не дивно, що його взагалі майже не вимірювали. Вчені намагалися вивчити шар за допомогою інших методів, наприклад комп'ютерного моделювання, але це також не дуже просто. Донедавна крихітні рухи в прикордонному шарі льод-океан робили точне моделювання танення льоду недосяжним..

Вивчення цього шару за допомогою інших методів, таких як комп'ютерне моделювання, також є величезною проблемою. Донедавна крихітні рухи в прикордонному шарі льод-океан робили точне моделювання танення льоду недосяжним..

Саме собою комп'ютерне моделювання океанічних процесів не є чимось новим. Однак лише нещодавно моделювання прикордонного шару лід-океан стало можливим, оскільки обчислювальні ресурси зростають, а їхня вартість стає дедалі доступнішою.. Декілька дослідних груп по всьому світу взялися за цю проблему, моделюючи мікромасштабний океанський потік, який постачає тепло льоду для танення.

Дослідники зосередилися на виявленні зв'язку між тим, що робить океан, і тим, як швидко тане лід. Поки що вони виявили не один зв'язок, а кілька, кожна з яких вказує на різний режим танення. Автори дослідження зазначають, що стан океану, у тому числі його температура, солоність та швидкість течій, а також форма льоду визначають, який саме режим танення застосовується..

Форма льоду має ключове значення, оскільки тала прісна вода легша за навколишній океан.. Подібно до того, як гаряче повітря збирається у верхній частині кімнати, свіжа, холодна тала вода збирається в поглибленнях на нижній поверхні крижаного покриву, ізолюючи лід від океанської води внизу і сповільнюючи танення. Для круто похилого льоду ізолюючий ефект набагато менший. Енергійний потік талої води, що піднімається під крутим льодом, призводить до змішування з теплішими водами океану, що посилює танення..

У новому дослідженні вчені використали океанічних роботів, розгорнутих шляхом буріння через лід.. Це надало дослідникам безпрецедентний обсяг даних про довкілля під шельфовими льодовиками..

За допомогою роботів вчені також виявили дивний і прекрасний крижаний ландшафт на нижній стороні льодовиків шельфу.. Він складається з багатьох різних крижаних утворень розміром від сантиметрів до кілометрів..

Нові знання про танення, отримані за допомогою комп'ютерного моделювання та роботів, проливають світло на ці особливості та те, як вони формуються. Існування режимів танення допомагає пояснити еволюцію крутих терас або чому різні особливості з'являються в різних частинах шельфового льодовика.

Втім, вчені визнають, що залишаються і невизначеності. Наприклад, досі точно невідомо, як формуються деякі з цих особливостей.

Нові симуляції, які дозволяють кордону льоду-вода переміщатися в часі, демонструють " Це схоже на те, як утворюються і рухаються дюни у пустелі. Але потрібні додаткові дослідження, щоб простежити формування та еволюцію всього льодового ландшафту.

Раніше Фокус писав про те, що в Антарктиді існує більше життя, ніж очікувалося..