Історії, які розповідали 15-річній Аліні – доньці Світлани Попової – коли вона жила під російською окупацією на Херсонщині, були покликані залякати її. Проросійська мати найкращої подруги дівчинки Євгенія обплутала її павутиною брехні. Жінка наполягала, щоб Аліна та її родина отримували продовольчу допомогу від нав'язаної Росією адміністрації.. А коли українські війська увійшли до Херсона, вона переконувала, що українські солдати каратимуть усіх, хто контактував із росіянами..

Аліна Попова розповіла The Guardian, що вважала Євгену своїм другом. Коли жінка запропонувала бігти до Росії заради безпеки, перелякана дівчинка погодилася.

«Реальність виявилася набагато похмурішою. Євгенія розглядала догляд за Аліною як спосіб отримати гроші та найкращу квартиру від соціальних служб у Росії. Перейшовши кордон, вона стала жорстокою», – пише видання..

Тисячі дітей було викрадено та вивезено до Росії з моменту повномасштабного вторгнення Москви до України у лютому минулого року.. Аліна - одна з кількох сотень щасливчиків, яким вдалося повернутися додому після того, як її мати за допомогою волонтерів здійснила страшну та важку подорож до Росії, щоб відстояти свою справу перед соціальними службами країни..

За даними українського уряду, 16 226 дітей було депортовано до Росії, з яких 10 513 вдалося знайти, а трохи більше 300 – повернути додому. Дехто побоюється, що кількість зниклих безвісти може бути заниженою. Діти без супроводу дорослих (батьки з них загинули під час облоги Маріуполя) зникли в санкціонованій Кремлем системі, діяльність якої зараз розслідує Міжнародний кримінальний суд.

[see_also ids\u003d"

Досвід сім'ї Попових та інших людей, які поспілкувалися з The Guardian, проливає світло ще на один аспект вивезення українських дітей до Росії: як друзі та навіть родичі забирали їх із корисливих спонукань.

«Ця жінка збрехала Аліні. Вона сказала їй: «За те, що ти спілкувалася з російськими солдатами під час окупації і брала їжу та воду, після визволення українські солдати тебе катуватимуть і вб'ють. Нам треба бігти, бо нам загрожує небезпека», – розповіла дівчинка Світлана Попова.

"

Розшукавши доньку через соціальні мережі, Світлана Попова дізналася, що Аліну вивезли до села за 1,5 тисячі кілометрів углиб Росії. Коли мати зв'язалася зі своєю дитиною через Viber, Аліна плакала. Євгенія дізналася про контакт і після цього забрала у викраденої дівчинки телефон.

«Я так злякалася. Євгенія була такою доброзичливою, коли я була в Україні, але вона обдурила мене. Коли вона дізналася, що я розмовляю з матір'ю, вона розлютилася і вдарила мене. Вона була одержима грошима і тим, що вона могла отримати від влади за те, що доглядала мене», – розповіла Аліна.

Щоб повернути доньку, Світлана мала лише один варіант: їхати до Росії через Польщу та Білорусь, щоб звернутися до соціальних служб ворожої країни.. Діставшись регіону, куди вивезли її дитину, вона зробила офіційну заяву про те, що Аліна – її дочка.. Українка дізналася, що жінка, яка вкрала Аліну, відправила дівчинку в «реабілітаційний центр», щоб сховати її, поки тривав процес усиновлення.

«Це звучить дивно, але влада була на моєму боці.. Вони були розлютовані, що вона вивезла Аліну на територію Росії. Але вони також сказали, що якби я прийшла на чотири дні пізніше, жінка зробила б російське посвідчення особи Аліні. Тоді вона була б російською, і вони нічого не змогли б зробити», – розповідала Світлана..

[see_also ids\u003d"

Аліні та Світлані вдалося возз'єднатися. Але вони належать до крихітної меншини розірваних сімей, чиї діти змогли повернутися до України.. Більшість родичів викрадених дітей не бажають говорити про це, побоюючись, що це може ускладнити зусилля щодо їх повернення. В одному з особливо гучних випадків групу викрадених дітей із Маріуполя показали на мітингу у Москві у лютому.

«Ми не знаємо точно, скільки дітей було викрадено», – сказав колишній дитячий омбудсмен Микола Кулеба, який зараз очолює рятувальну мережу «Врятуємо Україну», яка допомагає таким батькам, як Світлана.

«Це не лише діти без супроводу дорослих, яких відправляють до таборів у Росії, та діти, яких викрадають з інтернатів чи дитячих будинків. Ми не знаємо точно, про яку кількість йдеться. У деяких випадках ми говоримо про дітей, які опинилися на окупованих територіях, тоді як їхні сім'ї залишилися на підконтрольній Україні території, і ці сім'ї втратили зв'язок зі своїми дітьми.. Тепер вони бояться, що ніколи більше їх не побачать. Також ми маємо говорити про дітей, які зараз перебувають у Росії, про яких ми нічого не знаємо. Дітей, чиї батьки були ув'язнені після того, як їх поділили у фільтраційних таборах, чи чиї батьки загинули, зокрема, під час облоги Маріуполя. Нас найбільше турбують ті діти, які зникли безвісти на півроку і більше, яким російська влада підготувала свідоцтва про народження та паспорти та відправили їх до прийомних родин», – сказав Кулеба..

Як і у випадку з Аліною, Кулеба сказав, що чув про інших українських дітей, яких вивезли заради фінансової вигоди.

«Один хлопчик, якого ми врятували з російської школи, розповів, що він був з іншим хлопчиком із Маріуполя, якого віддали до дуже бідної родини алкоголіків.. Його ігнорували, і він голодував щодня. На мою думку, це свідчить про те, що вони взяли його заради грошей на алкоголь», – сказав він.

[see_also ids\u003d"

Незважаючи на успіхи в репатріації українських дітей, Кулеба помітив «зміни на гірше» щодо російської влади.

«Вони розуміють, що кожен із цих випадків – це військовий злочин, і все частіше намагаються заблокувати повернення.. Вони все більше ускладнюють процес. І час працює проти цих дітей. Деякі з них походять із дуже вразливого середовища, і ми розуміємо, що на них легко впливати, особливо після шести місяців.. У нас був випадок із хлопчиком, який після двох тижнів перебування у прийомній сім'ї не захотів повертатися. Його переконали, що українці зроблять йому боляче», – розповів він..