Біль у спині є однією з найчастіших причин для звернення до лікаря. І звичайно, дуже актуальним є питання ефективної допомоги при даних симптомах.. Перш ніж зупинитися на лікарських препаратах, потрібно відзначити загальні принципи лікування, яку мають важливу роль.

До них відноситься подання інформації пацієнтові про можливі причини болю в спині, про роль активного способу життя та дозованого фізичного навантаження, уникнення тривалого постільного режиму. Терапія больового синдрому в спині передбачає застосування засобів, що впливають на основні механізми розвитку болю, у тому числі на запалення, хворобливу м'язову напругу, а також порушення харчування нервової тканини1.

Одними з перших засобів, що застосовуються для даного стану, є нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) і вони дозволяють не тільки прибрати болючі відчуття, але й впливати на запальний компонент. Є загальні правила щодо призначення цих коштів і на деяких аспектах зупинимося докладніше:.

Нестероїдні протизапальні засоби призначаються відразу після встановлення діагнозу, переважно всередину в середньому або максимальному лікувальному дозуванні.;

Тривалість прийому визначається часом, необхідним для отримання максимального знеболювального ефекту та відновлення функції руху;

Критерієм хорошої ефективності є зменшення болю не менше ніж на 50% від вихідного рівня і не пізніше 5-7 днів після призначення препарату у повній дозі.;

Неефективність терапії протягом 2-4 тижнів є основою призначення консультації невролога;

При призначенні нестероїдних протизапальних засобів завжди слід враховувати ризик розвитку небажаних явищ;

Не слід комбінувати два і більше різних препаратів цієї групи, а також використовувати дози, що перевищують рекомендовані1.

Ефекти препаратів цієї групи забезпечуються за рахунок блокади ключових ферментів, що беруть участь в обміні арахідонової кислоти та процесах запалення та розвитку болю в організмі (циклооксигеназа 1 та 2). При цьому блокада першого ферменту знижує захисний потенціал слизової оболонки шлунка і уможливлює її пошкодження під впливом зовнішніх агресивних факторів, що призводить до розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту2..

НПЗП поділяються залежно від переважної блокади даних ферментів:.

Неселективні т. е блокують обидва ферменти, наприклад диклофенак, індометацин, кетопрофен, напроксен.

Переважно селективні т. е блокуючі в основному ЦОГ2 (німесулід, мелоксикам) та високоселективні (коксиби).

Саме вибірковість забезпечує оптимальну безпеку. Яскравим представником високоселективних препаратів є еторикоксиб. У кількох масштабних дослідженнях даний препарат показав хороший профіль безпеки щодо ускладнень, пов'язаних з гастропатіями та розвитком виразок шлунка та дванадцятипалої кишки3,4.

neboleem. net.