Залишатися легальним так само важко, як і стати легальним.

Ернандо де Сото. "

Підакцизні товари в Україні — алкоголь, пальне та тютюн — завжди перебували у лідерах тіньової економіки.. Небажання платити акцизні податки, що зростають, і нетипова прибутковість від «сірої» торгівлі цими товарами надавали останнім часом вагомі стимули для бізнесу працювати в «тіні», а для держави — піднімати податкове навантаження.. Хоча найбільше вибухове зростання податків, насамперед акцизів, і, відповідно, цін на алкоголь, тютюн і пальне дуже прогнозовано призводило до протилежного результату, а саме: до більш масового споживання нелегальних продуктів та подальшої втрати державою контролю над цими групами товарів. Тим більше цікавим є питання, як змінилася ситуація під час війни..

[see_also ids\u003d"

Відповідь у свіжому аналітичному огляді «Визначення тіньової частки у підакцизних товарах та її динаміки», виконаному групою фахівців CASE-Ukraine, Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації.

Ринок пального минулого року пережив кардинальну логістичну трансформацію через втрату та подальше заміщення магістральних джерел поставок (у 2021 році 62% дизпалива та 50% бензину надходило з РФ та Білорусі, зараз, у 2022–2023 роках, ставку зроблено на Литву, Румунію.

Держава не відразу, але відмовилася від регулювання цін і пішла назустріч ринку, знизивши податки. З березня 2022 року діяло звільнення від акцизів, а з вересня 2022-го діє пільгова ставка акцизного податку на бензин та дизельне паливо на рівні 100 євро/1000 л, на газ — 52 євро/1000 л, а ставка ПДВ на операції з реалізації.

Тож не дивно, що проведені аналітичними центрами розрахунки на основі енергетичного балансу України, загального споживання пального та обсягів його роздрібного продажу продемонстрували падіння розміру тіньової частки ринку.. Діапазон «тіні» зменшився 2022 року на 4 базові пункти — до орієнтовного рівня 11–18% (2021-го «тінь» досягала 15–22%, 2020 року — 26%).

Тютюнову галузь внаслідок війни очікували не лише зупинка чи значне зменшення обсягу виробництва на її початку. Так, до квітня 2022 року не працювали київська фабрика «Імперіал Тобакко» та виробництво «Бритіш Американ Тобакко» у Прилуках, досі не працює харківська фабрика «Філіп Морріс Україна». У галузі величезні проблеми з логістикою, дефіцитом пального, відключення електроенергії. А після переорієнтації на імпорт продукції та втрати кожного четвертого споживача, а також через зниження чисельності населення та інших негативних факторів кількість курців звичайних сигарет зменшилась одразу на 25% (до 3,91 мільйона осіб).

[see_also ids\u003d"

Це відбувалося на тлі зайвого фокусування останніми роками акцизної політики виключно на максимізації податкових надходжень в умовах низького ступеня її передбачуваності/стабільності для бізнесу (детальніше про це в експертному огляді акцизної політики за 2016–2022 роки). Як наслідок, надзвичайно високий рівень «тіні» — у 2021 році вона зросла втричі, про що свідчать і розрахунки аналітичних центрів (для визначення рівня «тіні» та динаміки у тютюновій галузі було використано методологію, яку фахівці міжнародної організації Healthy Initiatives успішно застосовують при оцінці.

Більше того, держава під час війни відмовилася знижувати податки і, щоб уникнути жорсткого дефіциту, лише змогла дати дозвіл на імпорт тютюнових виробів у пачках із іноземним маркуванням.. Це передбачувано призвело до зростання частки нелегальної тютюнової продукції на українському ринку в 2022 році до історичного максимуму в 20%, тобто на кінець 2022-го кожна п'ята пачка цигарок у продажу була нелегальною (табл.. 1).

Єдиний позитивний момент: після зростання влітку 2022 року частки нелегальної продукції до рекордних 21,9% восени 2022-го після низки заходів контролюючих органів вона зменшилася до 18%. За підсумками 2022 року тіньова частка тютюнової продукції оцінюється в межах 20%..

Алкогольні вироби. Вважається, що під час війни споживання алкоголю значно зростає.. Але на ринок алкогольних виробів у 2022 році суттєво вплинули від'їзд значної кількості населення за межі України, заборона на продаж алкоголю на початку квітня, тимчасові обмеження у роботі закладів торгівлі та харчування, порушення логістичних потоків та падіння рівня доходів населення. Ці фактори, за розрахунками експертів, призвели до деякого зростання рівня неврахованого (тіньового) споживання алкогольних напоїв до 3,33 літри, що відповідає тіньовому ринку розміром 36%.. Тоді як попередні чотири роки рівень «тіні» знижувався: з 41% у 2018 році до 34% у 2021-му (табл.. 2).

Якщо підсумувати вплив війни на розмір «тіні» за трьома підакцизними ринками (пального, тютюну та алкоголю), то отримаємо показники, наведені в табл..

Конвертація отриманих даних у податкові втрати бюджету-2022 дозволяє стверджувати, що сумарно вони сягнули 46–51 млрд грн, у тому числі:.

ринок алкоголю: 11–12 млрд грн;

ринок нафтопродуктів: 16–18 млрд грн;

ринок тютюнових виробів: 19–21 млрд грн.

[see_also ids\u003d"

Очевидно, що все ще значні показники неформальної економіки під час війни потрібно якнайшвидше мінімізувати. Як дієві управлінські рішення можна розглядати такі заходи:.

— на рівні держави має з'явитися програмний документ, наприклад, необхідно ухвалити нову стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів (дія попередньої стратегії, затверджена розпорядженням уряду від 23. 09. 2017 року №570 закінчилося ще 2021-го). Більше того, необхідно поширити дію нової стратегії на всі підакцизні товари та контрабанду, а також синхронізувати її з Національною економічною стратегією на період до 2030 року (затверджену постановою КМУ від 03). 03. 2021 №179);

— потрібно активізувати імплементаційні зусилля України, передусім перенести в українське законодавство вимоги ключових євродиректив (зокрема, нової акцизної Директиви ЄС 2020/262 від 19).. 12. 2019 року, яка замінила з 13 лютого з. базову 118-у Директиву) та ратифікувати Протокол про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами;

— необхідно посилити інституційну спроможність відповідних державних органів: якнайшвидше перезапустити БЕБ (ухвалення парламентом законопроекту №9080), продовжити технологічне переоснащення митної та податкової служб, організувати взаємодію між правоохоронними та контролюючими органами всередині України з чітким розподілом зон відповідальності (. Треба розглянути питання про неможливість «сірих» схем із пільгами дьюті-фрі — тимчасово заборонити на час дії військового стану виробництво та розповсюдження в Україні продукції з маркуванням дьюті-фрі;

— акцизна політика має стати більш прогнозованою та помірною: слід внести узгоджені з бізнесом коригування в чинний план-графік підвищення ставок акцизного податку та відмовитися від хаотичного їх зростання, зокрема запровадити ставки на різні тютюнові вироби залежно від ступеня ризику для здоров'я згідно з практикою ЄС.

Сподіваємося, що представники влади врахують пропозиції експертної спільноти і найближчим часом внесуть необхідні зміни до законодавства.

[votes id\u003d"