Через 35 років після найстрашнішої у світі ядерної аварії собаки Чорнобиля блукають серед покинутих будівель на закритій станції та навколо неї – якимось чином вони все ще можуть шукати їжу, розмножуватися та виживати.

Вчені сподіваються, що вивчення цих собак може навчити людей новим навичкам, як жити в жорстких, найбільш деградованих умовах, пише Asociated Press..

У п'ятницю в журналі Science Advances було опубліковано перше з кількох генетичних досліджень, в якому йдеться про 302 безпритульних собак, які мешкають у так званій зоні відчуження навколо місця катастрофи.. Вчені ідентифікували популяції, різні рівні радіаційного опромінення яких можуть генетично відрізняти їх один від одного та інших собак у всьому світі.

«У нас була ця унікальна можливість, щоб закласти основу для відповіді на важливе питання: Як можна вижити у такому ворожому середовищі протягом 15 поколінь? », – каже генетик Елейн Острандер із Національного дослідного інституту геному людини, одна з багатьох авторів дослідження.

Її колега Тім Муссо, професор біологічних наук з Університету Південної Кароліни, вважає, що собаки надають неймовірний інструмент для вивчення впливу такого середовища на ссавців загалом.

Навколишнє середовище Чорнобиля надзвичайно агресивне. 26 квітня 1986 року вибух та пожежа на українській атомній електростанції призвели до викиду радіоактивних опадів в атмосферу. Тридцять людей загинули одразу, а кількість загиблих від радіаційного отруєння, за оцінками, обчислюється тисячами.

Дослідники кажуть, що більшість собак, що вивчаються, є нащадками свійських тварин, яких жителі були змушені залишити після евакуації з території.

Муссо працював у Чорнобильському регіоні з кінця 1990-х років і почав збирати кров у собак приблизно у 2017 році.. Деякі собаки живуть на електростанції, інші знаходяться на відстані приблизно 9 миль (15 кілометрів) або 28 миль (45 кілометрів).

Спочатку, за словами Острандер, вони вважали, що собаки згодом настільки змішалися, що стали майже однаковими.. Але за допомогою ДНК вони могли легко ідентифікувати собак, які мешкають у зонах високого, низького та середнього рівнів радіаційного опромінення..

«Для нас це була величезна віха. І, що дивно, ми можемо навіть ідентифікувати сім'ї – близько 15 різних», – каже Острандер..

Тепер дослідники можуть почати вивчати зміни ДНК.

"

Вчені заявили, що дослідження може мати широке застосування, даючи уявлення про те, як тварини та люди можуть жити зараз і в майбутньому в різних частинах світу під безперервним впливом навколишнього середовища, а також у космічному середовищі з високим рівнем радіації..

Доктор Карі Екенштедт, ветеринар, яка викладає в Університеті Пердью і не брала участі в дослідженні, вважає, що це перший крок до відповіді на важливі питання про те, як постійний вплив вищого рівня радіації впливає на великих ссавців.. Наприклад, за її словами, можна буде знайти відповідь, чи змінюватиме їх геноми швидкими темпами..

Дослідники вже розпочали подальші дослідження на місці приблизно за 60 миль (100 кілометрів) від Києва. Муссо каже, що він та його колеги востаннє були там у жовтні минулого року і не бачили жодної небезпеки, пов'язаної з війною. Муссо сказав, що команда зблизилася з деякими собаками, назвавши одну Прансер (Скакун, – ред.). ), тому що вона радісно гарцює, коли бачить людей.

"

[see_also ids\u003d"

Україна спільно з ООН також реалізує проект із дослідження впливу радіації на біорізноманіття у Чорнобильській зоні.

Група вчених провела дослідження з метою визначення, як змінилися флора та фауна у зоні відчуження у Чорнобилі.. Згідно з опублікованим у науковому журналі Current Biology звітом, майже через 30 років після ядерної катастрофи зона відчуження перетворилася на справжній заповідник.

Раніше вчені вже заявляли, що організм деяких тварин у зоні відчуження ЧАЕС пригнічує негативний вплив випромінювання на ДНК, підвищуючи рівень антиоксидантів..