Головна мета візиту Володимира Зеленського до Брюсселя 9 лютого — обговорити з лідерами країн — членів ЄС та керівниками європейських установ питання постачання зброї, фінансової підтримки та притягнення РФ до відповідальності за військові злочини. Але ще одним важливим аспектом є те, що це був не лише перший візит Зеленського до столиці ЄС після повномасштабного вторгнення РФ, а й перший візит президента України як країни-кандидата на вступ до ЄС..
[see_also ids\u003d"
Україна поступово рухається до членства в Євросоюзі та на власному досвіді знайомиться з різними елементами бюрократично та технічно складної методології приєднання до ЄС.. Українська влада сподівається, що Україні вдасться пройти цей процес дуже швидко і стати членом ЄС вже за два роки. Водночас керівники європейських установ висловлюються стримано про тимчасові рамках вступу України та наголошують, що процедура не передбачає чітких хронологічних кордонів різних етапів, а швидкість вступу залежить від заслуг – темпів та якості реформ країни-кандидата..
Нагадаємо, у спільній заяві за результатами саміту Україна—ЄС не згадується термін початку переговорів про вступ, натомість є інший важливий елемент — обіцянка Єврокомісії надати Україні свою попередню оцінку за семи рекомендаціями навесні цього року, тобто до публікації фінального звіту восени. Президент Європейської ради Шарль Мішель зі свого боку запевнив, що сприятиме досягненню рішення країн-членів щодо подальшого просування України на шляху до вступу до ЄС згідно зі звітом Єврокомісії.. Очевидно, європейські посадові особи, з одного боку, не говорять про швидкий вступ України, а зміщують фокус на якість українських реформ та процедури, якими керуються європейці, ухвалюючи рішення про розширення ЄС. Проте, з іншого боку, європейські установи, здається, готові допомагати Україні швидше просуватися до вступу, чи вказуючи на реформи, які треба доопрацювати, чи уникаючи затримки з тим чи іншим рішенням.. Отже, якщо Єврокомісія позитивно оцінить прогрес реформ в Україні за 33 розділами acquis ЄС, є шанс, що Європейська рада ухвалить рішення про початок переговорів з Україною вже восени 2023 року. Тому слід докладніше розглянути, що є звітами Єврокомісії і чому важливі її оцінки.
Звіт Єврокомісії про готовність країни-кандидата до виконання зобов'язань члена ЄС є важливим документом у вступному процесі. На основі цього документа Європейська рада одностайно приймає рішення про подальші кроки у вступній процедурі, серед яких: відкриття переговорів, початок переговорів щодо певного кластеру розділів права ЄС, завершення переговорів щодо вступу. Звіт, переданий українській стороні під час саміту Україна-ЄС, - перша оцінка Європейської комісії щодо відповідності українського законодавства acquis ЄС. До цього Єврокомісія щорічно оцінювала прогрес України виключно за виконанням Угоди про асоціацію (СА), яка також передбачала імплементацію частини acquis ЄС.
За попередніми даними моніторингу Українського центру європейської політики (УЦЄП), станом на кінець 2022 року загальний прогрес виконання Україною Угоди про асоціацію становить майже 55%, з яких досконале виконання (коли зобов'язання виконане повністю) дорівнює 30,6%.. Угода про асоціацію, однак, охоплює не всі розділи права ЄС, а тому прогрес виконання Україною СА є невеликим на тлі понад 14 тисяч правових актів та дев'яти тисяч рішень суду ЄС.. Середній бал оцінки Єврокомісії становить 2,16 (без урахування оцінки по розділу 23 «Судова система та фундаментальні права») з 5 можливих, а сумарний бал за всіма розділами — 69 із 160, за винятком розділу 23. Оцінку «5» Україна не отримала в жодному секторі, але цього рівня насправді складно досягти на етапі кандидатства, натомість «4» може бути достатньо для закриття переговорів щодо окремих розділів, тому цей бал є для нас оптимальним рівнем. Згідно з аналізом Єврокомісії, Україна має хороший рівень підготовки, який у числовому еквіваленті дорівнює «4», лише в секторах енергетики, митного союзу, зовнішніх зв'язків та зовнішньої, безпекової та оборонної політики..
Для порівняння, країни, які перебувають у переговорному процесі з ЄС, мають сумарний бал від Європейської комісії не нижче 80. Єврокомісія оцінює імплементацію законодавства ЄС у Північній Македонії та Албанії — країнах, з якими розпочалися переговори щодо вступу влітку минулого року, на рівні загального балу 97 та 84,5 відповідно.
[see_also ids\u003d"
Загалом оцінка Єврокомісії означає, по-перше, що на Україну очікує величезний пласт роботи з імплементації законодавства ЄС, який вимагатиме високого рівня кадрової та інституційної спроможності.. По-друге, для досягнення повної готовності до членства в Україні не можна зменшувати темпи та якість реформ — Єврокомісія щорічно здійснює моніторинг наближення законодавства і може знизити оцінку у разі відкатів, що гальмуватиме процес вступу до ЄС.
Тепер слід зупинитися на розділі 23 «Судова система та фундаментальні права» acquis ЄС. Єврокомісія обіцяє надати висновок про цю сферу навесні, насамперед оцінивши виконання Україною семи рекомендацій. Завдяки цьому наша країна зможе доопрацювати зауваження Єврокомісії та показати гарний результат реформ восени 2023 року, коли лідери ЄС прийматимуть рішення про можливе відкриття переговорів щодо вступу. Прогрес у сфері судочинства та фундаментальних реформ має ключове значення для відкриття переговорів, оскільки кластер принципових реформ (який також охоплює розділи 24 «Юстиція, свобода, безпека», 5 «Публічні закупівлі», 18 «Статистика», 32 «Фінансовий контроль»).. Поки країна-кандидат не виконає вимог Єврокомісії у цій сфері, переговори щодо жодного з розділів acquis ЄС не розпочнуться, навіть якщо країна досягне високого рівня готовності до членства..
[see_also ids\u003d"
Отже, надавши Україні оцінку виконання реформ цієї весни, Єврокомісія сприятиме тому, щоб відкриття переговорів з ЄС відбулося вже цього року, але чи стане це реальністю, залежить від України.. Наразі з боку ЄС не повідомлялося про обговорення деяких змін у формальній процедурі розширення ЄС, але здається, що Єврокомісія та Рада ЄС можуть сприяти прискоренню цього процесу, де це можливо (згадаймо про швидке рішення ЄС щодо надання Україні статусу країни-кандидата).
Зазначимо, що Київ планує кроки, які можуть прискорити вступ України до ЄС. Ідея з self-screening правильна, оскільки дозволить окреслити докладний план із завдань, які потрібно буде виконати у кожній сфері. Теоретично, якщо українські органи влади почнуть працювати над імплементацією європейських норм ще до офіційного початку переговорів про вступ, Україна зможе швидше пройти переговорний процес. Але зараз немає детального розуміння по всіх секторах, які нові зобов'язання нам доведеться виконувати. Є лише приблизні оцінки експертів: наприклад, у сфері технічного регулювання в рамках Угоди про асоціацію ми мали зобов'язання прийняти 27 технічних регламентів (вже імплементовано 25), а в рамках усього європейського законодавства нам доведеться ухвалити понад сотню нових регламентів..
Ще одна гарна ідея – розробка Плану дій для інтеграції України у внутрішній ринок ЄС на 2023–2024 роки.. Такий план має передбачати заходи, які допоможуть Україні здійснювати подальшу інтеграцію в європейський ринок з огляду на руйнування, завдані війною.. При цьому важливо не включати в цей план окремі сектори через їхню неготовність відповідати європейським вимогам зараз, а також через наслідки війни.. Наприклад, у ЄС у сфері «державна допомога» забороняється будь-яка державна допомога підприємствам, окрім деяких винятків. Це робиться для того, щоб бізнес працював на конкурентних умовах. Зараз український бізнес працює у складних умовах, і забрати державну допомогу при тому, що інвестиції під час війни навряд чи прийдуть до нас, буде нерозумним кроком. Наша команда завершує підготовку документа, яким визначила галузі, де можна здійснювати таку інтеграцію, а також виділила сектори, в рамках яких така інтеграція проблематична. На нашу думку, інтеграція в ринок ЄС — це тривалий процес, фактично такий самий, як набуття членства. З огляду на це ми запропонували у вибраних секторах так звані швидкі перемоги, які допоможуть нашій країні долати наслідки війни..
Звіт Єврокомісії про готовність України до членства в ЄС дав зрозуміти, який обсяг роботи нам ще потрібно виконати.. Позитивним є те, що для Києва цей документ став покажчиком подальших кроків щодо наближення законодавства до acquis ЄС.. Процес вступу до ЄС — складна та бюрократична процедура. Це слід розуміти і не втрачати рішучості якісно проводити необхідні реформи.
[votes id\u003d"