Одним із семи кроків, які Україна має виконати перед початком переговорів щодо вступу до ЄС, – врегулювання медіасфери.. У рамках цієї рекомендації Єврокомісії було ухвалено і вже підписано президентом Закону «Про медіа». Відповідаючи на запитання Тетяни Силіної щодо побоювання щодо можливого посилення контролю влади над ЗМІ завдяки цьому документу, віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина в інтерв'ю ZN. UA запевнила, що у самому законі є відповідний запобіжник.

«Про закон про медіа можу сказати як людина, яка працювала над багатьма законодавчими ініціативами в різних сферах, що на етапі законотворчого процесу завжди бачаться певні ризики — що закон буде перекручений, а неналежна імплементація, що інституції будуть корумповані, що буде маніпуляція повноваженнями. Це буває завжди, це якась природа законотворчого процесу. Але у нас тут є один запобіжник», – заявила Стефанишина.

Вона зазначила, що коли йдеться про виконання семи рекомендацій, йдеться не лише про прийняття закону, а й про його імплементацію.. Це, за словами віце-прем'єра, означає, що позитивна оцінка можлива лише якщо Нацрада діятиме в рамках принципів європейського регулювання, у дусі свободи розвитку медіаринку.

«У мене є впевненість у цьому законі, адже за його імплементацією стоїть дуже тривалий процес моніторингу та оцінки — щоб ми дійшли до тієї точки, коли Україна стане членом ЄС і нам сказали: у вас справді розвинений демократичний медіаринок», – підсумувала Стефанишина..

[see_also ids\u003d"

Верховна Рада ухвалила Закон «Про медіа» 13 грудня минулого року, а вже за кілька тижнів його підписав президент Володимир Зеленський. На стадії законопроекту Закон «Про медіа» викликав чимало критики, зокрема щодо функціонування телеканалу «Рада». Зрештою, до закону, ухвалення якого є одним із критеріїв для оцінки руху України до ЄС, було внесено деякі компромісні правки, що стосуються як Ради, так і виборчого законодавства. Однак до змісту прийнятого Закону «Про медіа» все одно залишилася низка питань.