Більшість українців готові проголосувати за вступ України до ЄС та НАТО, якби було проведено референдум. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології..
Зокрема, у разі проведення референдуму щодо вступу до ЄС 81% серед усіх респондентів проголосували б за. «Проти» вступу до Євросоюзу – 4% опитаних. Інші респонденти (15%) не брали б участі у голосуванні або не знають, як голосувати.
Згідно з результатами опитування, дещо нижча підтримка у разі вступу до НАТО, але переважна більшість українців також проголосувала б «за» – 71% серед усіх респондентів. Проти вступу до Альянсу проголосували б 7% респондентів, 22% опитаних не брали б участі у голосуванні або не знають, як голосувати.
«У перерахунку до респондентів, які взяли участь у волевиявленні, на референдумі щодо вступу до ЄС було б 96% голосів «за», на референдумі щодо вступу до НАТО – 91% голосів «за», - зазначають соціологи..
Хоча є тенденція до зниження підтримки вступу до ЄС та НАТО із Заходу на Схід, при цьому, зазначають соціологи, у всіх регіонах країни більшість населення голосувала б за вступ і до ЄС, і до Альянсу..
Навіть серед жителів Півдня та Сходу, відповідно, 77% та 71% серед усіх респондентів підтримали б вступ України до ЄС. Також 65% та 56% проголосували б за вступ до НАТО.
Крім того, згідно з результатами опитування, більшість із усіх лінгво-етнічних категорій населення України підтримують вступ до ЄС та НАТО.. Хоча є тенденція до нижчої підтримки серед російськомовних громадян. Однак, як зазначають соціологи, навіть серед російськомовних росіян значно переважає підтримка вступу до ЄС та НАТО: 53% підтримують вступ до ЄС, не підтримують – 16%. У випадку НАТО 51% підтримують вступ до Альянсу, не підтримують – 27%.
Порівняно з червнем 2021 року з 52% до 81% зросла частка тих, хто підтримує вступ до ЄС. Також за цей період з 48% до 71% зросла частка респондентів, які підтримують вступ до НАТО. У разі вступу до ЄС з 19% до 4%, а у випадку НАТО з 24% до 7% знизилася частка тих, хто виступає проти членства України в цих блоках.
Якщо порівнювати поточні настрої респондентів з тими, що були перед Революцією 2013-2014 років, можна помітити зростання підтримки вступу до ЄС з 47 до 81% (і зниження з 27 до 4% частки проти вступу). У разі вступу до НАТО в період до 2013 року лише 15-20% підтримували приєднання до цієї організації (за більшості населення, яке виступало проти), тоді як зараз – 71% підтримують і лише 7% виступають проти.
Соціологи наголосили, що окупація Росією Криму, розв'язання війни на Донбасі та нарешті повномасштабне вторгнення 2022 року значно прискорили динаміку поглядів та привели переважну більшість українців у всіх регіонах (і всіх лінгво-етнічних категорій) до розуміння, що Україна має стати членом та ЄС, та.
[see_also ids\u003d"
Протягом 6-20 липня 2022 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та наступним статистичним зважуванням) опитано 2000 респондентів, що проживають в усіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років та старшим) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, контрольованих владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися мешканці територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%,.
У разі війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Але отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють достатньо надійно аналізувати суспільні настрої населення, наголосили соціологи..