8-річний хлопчик позбавився алергії на арахіс після трансплантації кісткового мозку, яку йому провели для лікування гострої лімфоцитарної лейкемії..

Це перше в США повідомлення про такий випадок, хоча раніше британські дослідники повідомляли про подібне зцілення від алергії у 12-річного пацієнта.

Цей цікавий підхід, виявлений цілком випадково, навряд чи буде використаний у клінічній практиці для лікування алергії на арахіс, оскільки ризики та вартість пересадки кісткового мозку занадто великі.

Про унікальний випадок розповів на щорічній зустрічі ACAAI (Американського коледжу алергії, астми та імунології) доктор Luo з North Shore LIJ Health System.

Аналіз цього випадку допоможе вченим краще зрозуміти, як розвивається алергія на арахіс. Лікар Luo зазначив, що у світі вже кілька разів з'являлися повідомлення про «передачу» алергії від донора при трансплантації органів.. Наприклад, раніше 71-річний пацієнт з легеневим фіброзом отримав легеню від 15-річного донора, який страждав на тяжку алергію на горіхи..

Після пересадки у реципієнта трапилося два епізоди анафілаксії при вживанні десертів з горіхами – тільки після цього довелося замислитись про «передачу» алергії.

Існує також звіт про можливе лікування ВІЛ після трансплантації стовбурових клітин.. Якомусь Тімоті Брауну була проведена пересадка стовбурових клітин для лікування лейкемії. Оскільки пацієнт був ВІЛ-позитивним, лікарі навмисно вибрали донора, який мав у Т-клітинах дефіцит CCR5-рецепторів, тобто не було головних «вхідних воріт» для ВІЛ.

Після трансплантації у Брауна не спостерігалися симптоми ВІЛ-інфекції, і він навіть зміг відмовитись від антиретровірусних препаратів.. Дослідники ВІЛ були вражені цим фактом, і відразу почали шукати способи повторити успіх, уникаючи дорогої та ризикованої трансплантації..

«Новий звіт про 8-річного хлопчика, як і випадок про лікування ВІЛ, дуже цікавий. Але це не розглядається як конкретний спосіб лікування алергії на арахіс», - коментує новина доктор Paul Dowling, співробітник Дитячої лікарні Мерсі в Канзас-Сіті. Натомість лікар пропонує глибше вивчити механізм такого лікування та знайти спосіб модифікувати Т-клітини пацієнтів з алергією..

Спочатку у хлопчика алергія на арахіс була діагностована у віці 15 місяців, коли у нього виникла гостра реакція на арахісову пасту. Після проведення шкірного тесту лікарі рекомендували уникати арахісу та виписали для термінових випадків автоматичний шприц з епінефрином EpiPen.

Надалі у хлопчика не було проблем з алергією, але через кілька років у нього діагностували В-клітинну гостру лімфоцитарну лейкемію.. Хіміотерапія допомагала стримувати хворобу у стані ремісії 4 роки, але потім йому довелося зробити трансплантацію стовбурових клітин.. Донор був неспорідненим, збіг був «хорошим», алергії у донора історія хвороби був.

У наступному році, за словами доктора Luo, тест ImmunoCap не виявив у крові у хлопчика IgE, який свідчив про алергію на арахіс, хоча за 4 роки до цього рівень імуноглобуліну становив 0,87. Проведений ще через рік шкірний тест з арахісом виявився негативним – хлопчик подолав алергію..

Звичайно, можуть існувати й інші пояснення цього феномену, але доктор Luo та його колеги впевнені, що саме трансплантація вилікувала алергію..

Але є й інші думки. Лікар Karen Freedle з Дитячої лікарні Атланти скептично ставиться до цих даних. Вона каже, що було б набагато надійніше, якби дослідники змогли перевірити рівень імуноглобуліну у хлопчика невдовзі після трансплантації, а не через рік після неї..

І доктор Freedle, і доктор Dowling зазначають, що вони самі бачили випадки, коли трансплантація призводила до " У зв'язку з цим лікар Freedle каже, що лікарі обов'язково мають запитувати пацієнтів та донорів про наявність алергії..

medbe. ru.