Окупація міст Сєвєродонецьк та Лисичанськ стала серйозною перемогою для російської загарбницької кампанії на сході України.. Вона довела успішність російської кривавої стратегії, що поєднує чисельну перевагу у вогневій силі з поступовим поступом уперед..

Водночас виникають серйозні питання щодо того, як довго кожна зі сторін зможе підтримувати бої такої інтенсивності.. Особливо це стосується виснажених і гірше збройних сил України, яким доводиться покладатися на гірше підготовлені рекрути.. Про це пише New York Times, додаючи, що українська армія зазнала тяжких втрат.. А її моральний стан погіршується через напружені бої, відступи та постійні російські обстріли.. Російська армія зазнала страшних втрат теж, але вона продовжує свій повільний наступ. Після окупації Лисичанська вона фактично взяла під контроль усю Луганську область, що дозволяє росіянам наступати на українські міста в Донецькій..

Руйнівна стратегія, яка ґрунтується на можливостях далекобійної артилерії, підходить для рівнин українського сходу.. Крім того, коротші ланцюги забезпечення в регіоні теж грають на користь Росії. Однак ця стратегія може не спрацювати в інших місцях. Досі не зрозуміло, як далеко Володимир Путін збирається зайти в ході свого наступу, а також скільки втрат серед живої сили та техніки його армія здатна витримати, перш ніж їй знадобиться довга пауза для відновлення сил.

Українські чиновники кажуть, що їхня мета – заподіяти максимальний біль російської армії, змушуючи її воювати за міста, як це сталося у Сєвєродонецьку та в менших масштабах у Лисичанську.. Але обидва міста все ж таки потрапили в окупацію. Тож тепер такий підхід викликає сумнів. Ставлення українських військових до нього теж не однозначне. Частина з них переконана, що спроби утримати міста безплідні.

[see_also ids\u003d"

«Для мене людське життя важливіше за назву Лисичанськ», - сказав 52-річний командир батальйону Національної гвардії Юрій Береза \u200b\u200bза кілька днів до того, як українська сторона вирішила відступити з міста замість того, щоб воювати за кожен квартал, як це було в Сєвєродонецьку..

Доброволець на ім'я Володимир був серед тих, хто останнім вийшов із Сєвєродонецька. Його підрозділ із приблизно 100 солдатів втратив половину бійців.. Він лається, коли говорить про ті битви, і скаржиться, що «підтримки не було». Разом з тим, він кивнув на український танк Т-80, що стояв через дорогу, і сказав, що танкові підрозділи все ж таки прикрили піхотинців, тоді як артилерія цього не зробила..

На початку війни російські сили намагалися швидко захопити Київ, розпорошивши свої війська та колони бронетехніки, які залишилися без прикриття.. Тому українська оборона їх жорстоко розбила.. Після цього Москва зосередила свою увагу на Донбасі, а також змінила стратегію. Тепер російські війська рідко наступають без потужного прикриття. Зазвичай перед настанням вони проводять важкі артилерійські обстріли.. І не важливо, що наприкінці Москва окупує лише руїни. Українські солдати кажуть, що обстріли тривають приблизно 5 днів, перш ніж російська армія починає зазнавати їхньої лінії оборони танками та солдатами.

Бої виснажили обидві сторони. Українські чиновники кажуть, що щоденні втрати становлять сотні. Західна розвідка стверджує, що рівень смертей та поранень серед військових у Росії аналогічний. Українська армія все більше покладається на гірше підготовлені сили, сформовані з бійців територіальної оборони та Національної гвардії, щоб поповнити виснажені підрозділи на фронтах. Росія ж поповнює втрати за рахунок найманців із групи Вагнера, чеченців, а також завербованих бойовиків із Луганської та Донецької областей.. У понеділок Путін наказав відправити відпочивати та «підвищувати бойові можливості» підрозділи, які брали участь в окупації Сєвєродонецька та Лисичанська.. В цей час іншим формуванням наказали продовжити бої. Москва та Київ заперечують повідомлення про погіршення морального духу серед їхніх військ.. Вони публікують мотиваційні відео у соціальних мережах, щоб заперечувати твердження про виснаження всіх, хто залишається в окопах.. І, незважаючи на втрати, українські війська демонструють готовність продовжувати бій за всяку ціну.

" Це наша земля. Ось і все», – сказав Володимир після відступу із Сєвєродонецька.

Але кривава артилерійська війна завдає тяжких психологічних травм, як за часів Першої світової війни, коли термін «контузія» взагалі з'явився. Українські командири побоюються, що їхні солдати страждають від стресу на додачу до того, що ворожий вогонь їх ранить чи взагалі вбиває.

«Під час артилерійського обстрілу, все, що ти можеш зробити – це лежати в укритті та чекати, коли він скінчиться. Деякі люди через такі обстріли отримують психічні травми.. Вони виявляються психологічно не готовими до всього, з чим їм доводиться мати справу», – сказав командир взводу на ім'я Володимир, який нещодавно повернувся з фронту на Донбасі.

За його словами, його підрозділ втратив одного бійця, а ще двоє були змушені залишити фронт через психічні травми.. Після більш ніж чотирьох місяців війни українці залишаються злими та непокірними. Але серед цивільних настрої стають дедалі похмурішими. Мільйони з них були змушені переїхати, втратили роботу та живуть у страху. Деякі з них не мають належного забезпечення продуктами, водою та електроенергією.. На тлі того, як Росія захоплює все нові території, втрати ростуть і кінця війни не видно, деякі українці звинувачують свій уряд у зменшенні викликів задля покращення моралі. 32-річна Юлія Федотовських із Києва каже, що на початку війни у \u200b\u200bсоціальних мережах було багато фото померлих російських солдатів. І це допомогло їй почуватися в безпеці. Тепер вона просто намагається уникати новин.

«Я усвідомила і змирилася з тим, що можу померти будь-якої миті. Тож я просто живу своїм життям», - сказала вона.

[see_also ids\u003d"

Тим часом армія Росії посилила обстріл міст у лінії фронту.. У неділю щонайменше шестеро людей загинули у Слов'янську, а ще більше десяти поранено після російського ракетного удару. У Facebook мер міста Вадим Лях написав, що це був найгірший російський обстріл за весь час із 24 лютого, коли російське вторгнення почалося. У понеділок голова обласної військово-цивільної адміністрації Донецької області Павло Кириленко також повідомив через Telegram-канал, що російські сили вбили 9 мирних жителів регіону за останні 24 години. У своєму вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський підкреслив, що Росія зосередила найбільшу вогневу силу на Донбасі і може запускати десятки тисяч артилерійських снарядів щодня по одній ділянці фронту.. Але він знову пообіцяв повернути втрачені території.

На півдні поблизу Херсона, який знаходиться під російським контролем, українські сили досягли низки невеликих успіхів за останній місяць. Військові аналітики кажуть, що це поступове просування – ознаки наближення ширшого контрнаступу.. Але, незважаючи на це, українські військові офіцери применшили значення битв на півдні та визнали, що головна увага зараз на сході..

Київ часто закликає збільшити західні постачання зброї та боєприпасів. Деякі види техніки, такі як артилерійські установки HIMARS успішно були використані на фронті. Але довгостроковий український успіх потребує значно більшої кількості зброї..

«Є проблема з боєприпасами. Наприклад, на один наш постріл припадає 50 ворожих. Як із цим боротися? – сказав полковник Береза.

Він зазначив, що ситуація трохи покращилася, але «ми все ще чекаємо допомоги від Заходу у вигляді артилерії та машин». Видання зазначає, що українській армії доводиться просто посеред війни переходити на нові системи озброєння.. Тому вона опинилася в перехідному стані між радянською зброєю та новою західною.. США та союзники тренують українських військових, навчаючи їх користуватися новими системами за межами України. Але темпи цієї підготовки незадовільні. Крім того, деякі з українських військових, які вже отримали необхідну підготовку, було поранено чи вбито. Український офіцер, який працює з гаубицями M777, сказав, що кілька його колег-артилеристів, які пройшли підготовку в Латвії, загинули або були поранені в боях.

[see_also ids\u003d"

«Ворожа артилерія працює 24/7, а наша здатна зробити щось три-чотири рази на день. І вона може не потрапити в ціль. Є проблеми із коригуванням вогню», – сказала військовий медик Олена.

Обидві сторони на Донбасі не можуть забезпечити підтримку наземних сил із повітря. Росія та Україна розгорнули в регіоні значні сили ППО. Тож більшості літаків і гелікоптерів доводиться літати небезпечно низько, щоб забезпечити хоч якусь підтримку для піхоти. Отже, російські сили обстрілюють крилатими ракетами ключові інфраструктурні об'єкти по лінії фронту.. В останні дні у Генштабі Збройних сил України сказали, що ВПС провели десяток вильотів на півдні та сході, знищивши російську техніку. Минулого тижня український Су-24 пролетів над верхівками дерев у Лисичанську. І це велика рідкість для Донбасу.