Розсіяний склероз (РС) – це прогресуюче інвалідизуюче захворювання, яке вражає центральну нервову систему та порушує зв'язок між мозком і тілом, як передає Інтернет-видання для дівчат та жінок від 14 до 35 років.. net Дослідники давно б'ються над пошуками лікування розсіяного склерозу, використовуючи для цього мишей з індукованим порушенням, яке дуже нагадує РС у людей.

Тепер американські вчені повідомляють, що миші з цим захворюванням можуть почати ходити, і навіть бігати після лікування стовбуровими клітинами людини.

Співробітники Науково-дослідного інституту Скриппса (The Scripps Research Institute), Університету Юти (University of Utah) та Каліфорнійського університету в Ірвайні (University of California-Irvine) опублікували свої чудові результати в журналі Stem Cell Reports.

Дослідники пишуть, що розсіяним склерозом сьогодні страждає понад 2 мільйони людей по всьому світу. Це захворювання є результатом неправильної роботи імунних Т-клітин, які наповнюють спинний та головний мозок, викликаючи запалення та втрату мієліну – білка, що покриває нервові волокна..

Коли уражені нервові волокна втрачають здатність правильно передавати електричні сигнали, виникає слабкість, оніміння, стомлюваність, проблеми із зором, провали в пам'яті, зміна мови та ін..

Доктор Жанна Лорінг (Jeanne Loring), співавтор дослідження з інституту Скриппса, каже, що в їх експерименті, навіть після того як миші відкидали людські стовбурові клітини, вони одужували: «Коли ми імплантували людські стовбурові клітини паралізованої миші, вона піднялася і через кілька.

"

Чужорідні клітини викликали утворення регулюючих Т-клітин.

Нинішні методи лікування розсіяного склерозу націлені на придушення реакції імунної системи на нервові тканини господаря, але ці методи недостатньо ефективні та супроводжуються безліччю побічних ефектів, іноді настільки тяжких, що доводиться переривати лікування..

Професор Лорінг та її команда тривалий час шукали альтернативну терапію, використовуючи плюрипотентні стовбурові клітини людини – універсальні клітини, які здатні трансформуватися у будь-які специфічні клітини тіла..

Вона пояснює, що явище, яке вчені спостерігали у мишей після ін'єкції людських плюрипотентних клітин, було саме трансформацією: Том зателефонував мені і сказав: Ти в це не повіриш. Він послав мені відео, де було знято миші, що бігають по клітці. Я справді не вірила і запитала його, чи це ті самі миші».

Миші могли ходити навіть після того, як їхні тіла відкидали людські стовбурові клітини протягом тижня після імплантації.. Тому команда припустила, що людські стовбурові клітини секретують певні протеїни, які мають довготривалий ефект і зупиняють прогрес РС у мишей..

Один із авторів дослідження Рон Коулман (Ron Coleman), студент з лабораторії професора Лорінг, сказав, що «як тільки людська клітина запускає цей процес, далі він розвиватиметься сам завдяки цілому каскаду явищ».

У ході своєї роботи дослідники змогли продемонструвати, що імплантовані стовбурові клітини людини призводять до появи у мишей особливого типу регулюючих Т-лімфоцитів, які зупиняють аутоімунну реакцію та запалення.

Стовбурові клітини також вивільняють протеїни, що запускають «ремієлінізацію» нервових клітин, які втратили свій мієлін внаслідок хвороби.

Потрібно провести більше досліджень перед лікуванням людей.

Грунтуючись на новому відкритті, професор Лорінг та її команда зібралися з'ясувати, які саме «чудодійні» протеїни виділяли стовбурові клітини.. На їхню думку, перспективним варіантом виглядають білки сімейства TGF-B (трансформуючий ростовий фактор бета) – деякі дослідження показували, що вони беруть участь в утворенні регулюючих Т-клітин.

Якщо вчені знайдуть білки, які викликали одужання паралізованих мишей, то можна буде створити нову терапію РС, яка не вимагає введення самих стовбурових клітин.

В інтерв'ю медичному виданню Medical News Today професор Лорінг розповіла про свої наступні кроки: «Наша мета – розробити ефективну терапію для людей, спираючись на чудові результати, які ми отримали на мишах. Прямо зараз ми не можемо передбачити, як саме виглядатиме новий метод лікування. Але він необов'язково передбачатиме введення стовбурових клітин – достатньо використовувати невеликі біологічно активні молекули, які ми повинні ідентифікувати та досконально вивчити».

medbe. ru.