Незважаючи на 20-річну присутність у вітчизняному економічному дискурсі, українські кластери досі не стали помітним суб'єктом економічної діяльності.. Це дуже дисонує з економіками розвинених країн і не відповідає українським економічним викликам останніх восьми років, коли зростання ролі малих та середніх підприємств (МСП) та їх об'єднань у курсі на ЄС не сходить із порядку денного. Зараз, під час війни, наші кластери також мобілізуються та вперше виходять на економічну арену окремим суб'єктом.

Кластери - це галузеві територіальні об'єднання організацій, які тісно співпрацюють у ланцюжку створення доданої вартості (ЦДС) для підвищення конкурентоспроможності продукції.

Продуктивність праці, темпи виходу нових продуктів, конкурентоспроможність, рівень інтернаціоналізації/експорту в учасників кластерів на 10–50% вищий у порівнянні з позакластерними акторами. Тому уряди і приділяють їм увагу, кластери – двигуни економічного розвитку в ЄС.. Сьогодні їх у Євросоюзі близько трьох тисяч.

Під час епідемії COVID-19 кластери проявили себе протидії кризовим явищам, особливо щодо стійкості ЦДС. Розвинені країни за лічені місяці зуміли налагодити виробництво засобів індивідуального захисту, кисневого обладнання, апаратів ШВЛ. А в Україні кілька аналогічних спроб налагодити нові кооперації були практично безуспішними (аналітика тут).

Роль кластерів під час епідемії COVID-19 уважно аналізували відповідні спільноти, у вересні 2020 року платформа Industry4Ukraine випустила «Національну програму кластерного розвитку до 2027 року». Автори доводять, що кластери є потужним інструментом не тільки у промисловій політиці, вони грають одну з ключових ролей у регіональній та інноваційній політиках та є основним інструментом смарт-спеціалізації регіонів.

Ще до поширення COVID-19, у березні 2019-го, Асоціація підприємств промислової автоматизації України (АППАУ) обґрунтувала концепцію кластерів ІАМ (інжиніринг-автоматизація-машинобудування) та заснувала такі кластери у Запоріжжі та Харкові.

Влітку 2020 року ці напрацювання та попередні ініціативи АППАУ були конвертовані у проект ClusteRISE (розвиток кластерів ІАМ), підтриманий німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ. Хоча проект націлювався лише на Запоріжжя та Харків, він сприяв появі промислових кластерів у Києві, Вінниці, Миколаєві та Сумах. GIZ стимулювала появу нових кластерів у Львові, Рівному, Чернігові, Донецькій та Луганській областях. Йдеться про легку, хімічну, агрохарчову промисловість, виробництво кераміки.. Загалом у той період в Україні було зареєстровано 16 кластерів, усі виробничого спрямування.

У березні 2021-го вийшла ще одна робота експертів платформи Industry4Ukraine — «Найкраща співпраця як відповідь на виклик деіндустріалізації регіонів». Вона дає чіткий сигнал ряду обласних адміністрацій, що їхні регіональні стратегії до 2027 року не містять жодних серйозних відповідей на виклик деіндустріалізації регіонів.. Звіт наголошує на тому, що аналіз та фіксація масової деіндустріалізації в регіональних стратегіях є, а от дій у відповідь практично немає. Численні звернення Industry4Ukraine до Мінекономіки, Мінстратегпрому, Мінцифри та інших міністерств залишилися без відповіді. Не формувалися промислові та інші політики, які мали б синхронізувати дії бізнес-спільнот із урядовими.

Український кластерний альянс. Перші результати.

24 березня 2022 року на загальних зборах кластерів було прийнято рішення про створення Українського кластерного альянсу (УКА). Це перше формалізоване об'єднання 30 кластерів України (1800 підприємств). Руку допомоги УКА простягнув Європейський кластерний альянс (ЄКА) та представники Єврокомісії. Спільно з ними та представниками мережі ENN-Ukraine та ТПП України було створено маркетплейс Support Ukraine. УКА розробив та почав реалізовувати три головні стратегії.

Мобілізація МСП навколо спільних цілей економічного фронту.

Зміцнення ЦДС критичних індустрій.

Широка інтернаціоналізація кластерів.

Головні результати Українського кластерного альянсу за два місяці:.

для покращення стійкості ЦДС кластерами запущено кілька міні-проектів: у швейній галузі на Хмельниччині створено 110 робочих місць, окремо – виробництво аптечок для військових;

створені експертні групи, які допомагали МСП з організацією логістики, включенням у критичний імпорт, релокацією, організацією експортних заходів, аналітикою ринків тощо.

Практично за два місяці союз досяг серйозного прогресу у сфері інтернаціоналізації:.

членство в ЄКА відкрило УКА двері численних європейських структур та бізнес-асоціацій;

асоціація «Укрлегпром» досягла перших домовленостей щодо інтеграції в асоціацію EuraTex;

АППАУ приєдналася до американсько-європейської CSIA, яка відкриває свої ринки українським інжиніринговим компаніям;

налагоджено системний діалог з національними кластерними асоціаціями Польщі, Румунії, Чехії, Литви — проходять десятки В2В зустрічей.

Завдяки ініціативам УКА та платформи Industry4Ukraine в Україні розвивається європейська мережа Digital Innovation Hubs, яка зараз сама підтримує МСП. Перші гранти (60 тис.. євро) отримають чотири МСП у травні, а потенціал УКА — сотні таких грантів. У спільні завдання фандрейзингу у розвитку інноваційної екосистеми промсекторів вже залучено десятки найкращих експертів від асоціацій, університетів, НДІ країни.

Розвиток цих напрямів триває у прямому діалозі та за підтримки представників Єврокомісії.. Але в цьому діалозі практично відсутній уряд, і залучити чиновників до наших ініціатив важко.

Пропозиції уряду.

Створення функції GR (стосунків з урядом) - на порядку денному УКА. Предметом широкого експертного обговорення мають бути системні проблеми державних політик, які не вирішуються роками. Сформулюємо п'ять спільних завдань.

Уряду та Верховній Раді вже цього року слід затвердити нормативно-правові положення щодо підтримки промислових кластерів України на рівні промислової, інноваційної та регіональної політик.

Розробити спеціальну програму підтримки промислових МСП – пріоритетний виклик Кабміну. Сьогодні уряд пропонує багато заходів підтримки, але є кілька недоліків: фрагментарність, відсутність пріоритетів, ігнорування механізмів ЦДС. Наприклад, є риторика про повоєнне відновлення, але як МСП дожити до цього часу? Робочі місця та замовлення потрібні вже зараз.

Кластери УКА готові брати на себе більшу частину завдань з інтеграції в ЄС легкої промисловості, меблевої, харчової та переробної галузей, інжинірингу та машинобудування. Але ми не можемо розвивати цей індустріальний діалог без уряду, консолідація необхідна якнайшвидше, також потрібно розробити держстратегію інтернаціоналізації, інтеграції українських промсекторів до європейських ЦДС.

Фінансова підтримка кластерних організацій. Раніше наша держава ніколи не фокусувалася на кластерному розвитку. Тим часом, саме завдяки держпідтримці кластери сусідніх європейських країн отримували перший поштовх до зростання.. Це мільйони євро на рік. В Україні, схоже, окрім німецького GIZ, нікому наші кластери не потрібні. Уряду необхідно швидко виправляти цю ситуацію, насамперед через значне розширення міжнародної фінансової допомоги.

Прискорений перехід промислових МСП на європейські принципи подвійного цифрового та зеленого переходу також має бути серед пріоритетів. Цей перехід сьогодні набуває нового сенсу — мова про виживання МСП. Держава і раніше не могла забезпечити фінансування R\u0026D у промисловості, а зараз інвестиції впали до нуля. Таким чином, у кілька разів активніша участь наших МСП у європейських грантових програмах — чи не єдиний шанс зберегти робочі місця розробників, науковців та дослідників.

УКА готовий сприяти реалізації цих ініціатив усіма своїми ресурсами, експертизою, попередніми напрацюваннями. Але уряд теж має рухатися назустріч бізнесу. Тільки разом ми можемо підняти наш кластерний рух на заслужений європейський рівень.

[votes id\u003d"

Більше статей Олександа Юрчака читайте за посиланням.