Якщо у малюка діагностовано гіперакактиність, потрібно тривале лікування. Поставити його не так вже й просто, тому обов'язково консультуйся з різними фахівцями. Більшість психологів зараз проти лікарського лікування такого захворювання. Тому потрібно зробити так, щоб дитину лікувало середовище: батьки, дім, родичі під керівництвом психолога. Є важливі правила, вони підійдуть і для простого непосиди, без діагнозу, як передає Інтернет-видання для дівчат та жінок від 14 до 35 років.. net Основне правило – не тиснути на малюка. Він не сприймає заборон, але дуже чутливий до похвал. Висновок один – хвали, але не надто емоційно (щоб не допустити перезбудження).

А якщо все ж таки треба покарати, роби це одразу, щоб малютка чітко розумів, за що. Говори при цьому спокійно, але твердо.

Тато і мама повинні виробити єдину лінію поведінки. Важливо щоб дитина завжди і в усьому відчувала стабільність.

Чіткий розпорядок дня – найкращі ліки для непосиди. З самого раннього дитинства привчай до режиму. Малюкові необхідно багато гуляти, особливо перед сном, їсти за розкладом. Стеж за харчуванням крихти: багато овочів, менше смаженого, гострого, солоного, копченого.

Активні ігри важливі для гіперзбудливої \u200b\u200bдитини. Постарайся забезпечити йому простір для руху: облаштуй, наприклад, спортивний куточок у дитячій. Але не забувай, що коли такий малюк розіграється, йому важко заспокоїться. Намагайся не допускати перезбудження.

Привчай малюка і до пасивних ігор: збирайте разом пазли (спочатку з невеликою кількістю елементів), малюйте та ліпіть. Але як тільки побачиш у нього найменші ознаки втоми – припиняй це заняття і перемикай на інше.

Вчи контролювати свої емоції. Для нього це дуже складно. Нехай для початку вчиться перенаправляти агресію: не можна бити людей, тварин, ламати і трощити речі, але можна битися з великим плюшевим ведмедиком, кидати камені у воду і бити боксерську грушу..

Давай чіткі інструкції. Гіпердинамічний малюк виконати прохання, що містить відразу кілька вказівок навряд чи зможе. Він просто забуде все, намагаючись запам'ятати складну фразу.

Допоможи малюкові знаходити мету для своїх пересувань. Задавай питання: «куди біжиш? » (в 2 роки) та «навіщо? » (У 3 роки). Допомагай йому вигадувати версії та історії своїх пересувань. «А може ти прямуєш до Доктора Айболіта, тому що у твого Зайчика захворів животик? » Розпитай, де живе лікар, якщо забув, запропонуй прочитати і згадати або просто пошкодуйте бідненького зайчика.

І завжди знаходити приводи для радості та гордості, що вам дісталася така дитина.

nedug. ru.