Сьогодні бачив компанію росіян, двоє дорослих і хлопчик років шести, пише на Обозревателе російський письменник, публіцист Андрій Шипілов.

Сидять за столом, дорослі перетирають за свої дорослі справи, а дитинка грає з авторучкою, зображуючи, що це літак.

Коментує на різні голоси:.

- У-у-у, авіалайнер. вперед. набір висоти. - ручка злітає за столом.

- У-у-у. Теракт!. Збиваємо?. Збиваємо!. Бу-у-х! - ручка падає на підлогу.

Гра триває, дорослі не реагують. Взагалі ніяк, подумаєш, дитина грає в повсякденне життя в своєму розумінні. Немає сенсу реагувати на буденність.

Цікаво, це до дитинку бризки від дорослої пропаганди долітають, або вони вже включили дітей в свою цільову аудиторію?.