Слідом за підписанням указу про переведення казахської мови з кирилиці на латиницю президент Нурсултан Назарбаєв заявив про переведення засідань уряду і парламенту на казахську мову, пише на порталі Грані журналіст Віталій Портников.

Коли такі рішення приймалися в Києві, офіційна Москва спалахувала гнівом і приймалася говорити про засилля націоналізму, а проросійські політики розповідали про утиски прав російськомовних. У випадку з Назарбаєвим нічого подібного не буде. Кремль мовчить, а ніяких проросійських політиків в Казахстані просто немає. Проросійський - це, на хвилиночку, сам Назарбаєв. Але тоді чому ж саме він прийняв рішення, яке в перспективі призведе вже не до державного, а до цивілізаційного розриву Росії і Казахстану?.

Нурсултан завжди був чуйний до моменту, до кон'юнктури - в цьому полягає його секрет самозбереження. Казахстан оголосив незалежність останнім - не тому, що Назарбаєв цієї незалежності не хотів, а тому, що йому необхідно було продемонструвати численному російського населення республіки свою прихильність Союзу. Саме Назарбаєв був ініціатором створення Євразійського союзу тоді, коли його колеги і чути не хотіли ні про яку інтеграцію, - і відверто «тролів» своїми ідеями сусідніх президентів. Зате російськомовні піддані Назарбаєва бачили, як майбутній «єлбаси» хоче назад в СРСР. Незважаючи на те що модель управління Казахстаном всі останні десятиліття все більше нагадувала Етнократія, Назарбаєв намагався зберегти зовнішнє оздоблення Казахської РСР. І раптом - такий поворот.

Чи не раптом. Назарбаєв вміє робити висновки. І те, що відбулося, - це висновок з російського нападу на Україну. Казахстанський правитель не міг не помітити, що окупант домігся успіху саме там, де було багато російського і російськомовного населення, де практично не було української мови і українського цивілізаційного впливу. А всюди, де воно було - нехай навіть в невеликих кількостях, - напад захлинувся.

Хіба після цього важко зрозуміти, що безпека Казахстану - це присутність на державному рівні казахської мови, це переформатування казахстанців з радянських людей в казахську політичну націю? І хіба Назарбаєв сьогодні ризикує чим-небудь, коли використовує своє всевладдя для такого переформатування? Адже авторитарного правителя з цим куди простіше, ніж демократичній державі.

Всього цього могло б і не статися, якби пострадянський Казахстан відчував себе в безпеці поряд з пострадянською Росією. Але путінська Росія перестала бути пострадянською - вона перетворилася в агресивне непередбачуване утворення, готове до експансії і війнам. І назарбаєвських Казахстан перестає бути пострадянським - він стає казахським. А яким ще, власне, йому стати у відповідь?.

Коли Путін напав на Україну, він втратив не тільки Україну. Він втратив ще й Казахстан. І не тільки його.