Група "Рейтинг" представляє результати опитування, проведеного до Дня Захисника України. У звіті, стверджують соціологи, можна знайти відповіді на наступні питання:.

- Скільки громадян готові захищати свою Батьківщину зі зброєю в руках?.

- Як українці ставляться до введення свята День Захисника Україні 14 жовтня і скасування святкування 23 февраля?.

- Як змінилося ставлення до ОУН-УПА?.

- Чи хочуть українці примирення воїнів УПА і ветеранів Радянської армії?.

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у вересні 2017 року, 54% опитаних висловили готовність у випадку виникнення відповідної загрози відстоювати територіальну цілісність України зі зброєю в руках, що майже вдвічі більше в порівнянні з 2012 роком. Таких дві третини серед жителів Центру і Заходу. На Півдні таких - половина. Зате на Сході 52% сказали, що не готові захищати Батьківщину зі зброєю в руках (26% готові, 22% - не визначились). Патріотично налаштованих більше серед чоловіків, україномовних і більш забезпечених.

59% опитаних підтримують ідею встановлення державного свята Дня захисника України 14 жовтня, майже така ж кількість - 56% - не підтримує ідею скасування святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, відомого як День Радянської армії і Військово-морського флоту. При цьому, якщо перше більше на Заході, то останніх - на Півдні і Сході. Цікаво, що встановлення свята 14 жовтня однаково підтримують як чоловіки, так і жінки. У свою чергу, також немає різниці між статями в питанні засудження ініціативи скасування святкування 23 лютого: це в рівних ступенях не підтримують як більшість чоловіків, так і більшість жінок. При цьому майже половина (45%) прихильників ідеї встановлення 14 жовтня в якості Дня Захисника України не підтримує скасування святкування радянського свята.

49% опитаних підтримують ідею визнання ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України, 29% - не підтримують (41% і 38% відповідно в порівнянні з 2015 роком). Майже чверть опитаних не визначилися з відповіддю. З початку досліджень цього питання в 2010 році рівень підтримки цієї ініціативи виріс в 2,5 рази.

На Заході підтримка цієї ідеї найбільша - 80%. Половина респондентів в Центрі також підтримують визнання ОУН і УПА. У той же час майже половина жителів Сходу і Півдня не підтримують ідею визнання національно-повстанського руху. Чоловіки, молодші, жителі сіл, особи з вищою освітою і україномовні респонденти більше схильні до підтримки визнання ОУН і УПА, ніж інші категорії.

56% позитивно ставляться до ідеї примирення воїнів Радянської армії та ОУН-УПА (у 2012 році таких було 44%). При цьому на Заході таких вдвічі більше ніж на Сході (75% проти 34%). Теза про примирення трохи більше підтримують особи з вищою освітою, жителі сіл і україномовні. Також їх майже вдвічі більше серед тих, хто підтримує визнання ОУН-УПА борцями за Незалежність, ніж серед тих, хто не підтримує визнання національно-визвольного руху.

Теза про те, що під час Другої світової війни воїни Радянської армії захищали свою Батьківщину підтримує абсолютна більшість респондентів (90%), тоді як теза про те, що під час Другої світової війни воїни ОУН-УПА захищали свою Батьківщину підтримують 53%. У той же час рівень підтримки останньої тези в порівнянні з 2012 роком виріс в півтора рази. Прихильників ідеї, що воїни ОУН-УПА захищали свою Батьківщину більше серед молоді, чоловіків, жителів сіл, україномовних і жителів Заходу.

Дослідження проведено з 20 по 29 вересня 2017 року. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.