Від вчорашньої зустрічі Путіна і Макрона багато чого не чекали. Позиції новообраного президента Франції з усіх питань, що хвилюють Кремль, виражені були з граничною чіткістю ще під час виборчої кампанії і підтверджені паном Макрона не раз після перемоги. Очікувати, що Версальський Тріанон спонукає пана Путіна змінити свої погляди на Україну або Сирію, теж не було причини. Але несподівано зустріч справила ефект, та ще й який!.
Безліч російських людей ясно побачили, як жалюгідний, безперспективний, архаїчний і анахронічен в своїй Комінтернівського-радянської риториці епохи пакту Молотов-Ріббентроп людина, іменований Російським президентом. Поруч з молодим, блискуче освіченою, красивим, елегантним, витончено, по-галльски, розумним Еманнуель Макрона Володимир Путін програвав очевидно.
І справа тут не в фізичному віці. Не менш, а більш сучасний і розумний європейський політик, ніж Макрон - Ангела Меркель, входить в одну вікову категорію з паном Путіним. Справа в іншому, в зовсім іншому. Російські громадяни, спостерігаючи за спільним виступом двох президентів у Версалі, бачили, наскільки ми відстали від світу за ці останні злощасні роки. Бачили, що ми котимося назад, в запорошений і кривавий сталінський застій, а весь світ йде вперед і вирішує проблеми зовсім іншого порядку, ніж боротьба за шматок чужої землі, за сфери впливу, бази, а вже тим більше за укриття накрадених грошей в Панамі або на Кіпрі.
Перед світом стоять величезні завдання глобального рівня - злидні, спрага і голод Третього світу, породжені цією убогістю міграційний процес і тероризм, всесвітнє потепління клімату, диспропорції розвитку, перехід на нові джерела енергії та багато іншого. І ці завдання готові вирішувати Макрон, Меркель та інші лідери сімки, країни Євросоюзу. А в іншої кафедри - Путін з його хакерськими вторгненнями в чужі вибори, з його непробудною постійної брехнею, з крадіжкою його найближчих соратників, а, можливо, і його власним, з його невмінням і небажанням вирішити проблему Криму. Донбасу, Сирії на користь народів цих земель і відповідно до духу міжнародного права, з його виправданням Асада, що труїть газами своїх громадян, так і приховуванням своїх власних громадян, які збили аеробус МН-17.
Саме вчора, в чудовому Тріаноні, всім, хто має очі, стало остаточно ясно - ПУТІН АБСОЛЮТНО безперспективний.
Росії потрібен інший, динамічний лідер, досвідчений політик, що знає міжнародні відносини, фінанси і право, але зовсім незамаранний Української та Сирійською авантюрами, твердо виступає проти них з самого їх початку і до цього дня. Політик відомий справою нинішнім російським елітам, але не спаплюжений потуранням Путіну. Тільки такий політик зможе викликати довіру світу і довіру кращої і найбільш динамічною частини правлячої верстви. Тільки такий політик зуміє провести конструктивні переговори з Заходом і звільнитися від тяжко путінського спадщини санкцій, Сирії, Криму і Донбасу з мінімальними для Росії витратами. Нарешті, тільки такий політик зможе повернути Росію в конституційно-демократичне русло розвитку, уникнувши нової російської революції "нещадної", але, на жаль, не "безглуздою", коли вона так вже близька.
Зустріч в Версалі сформулювала це завдання для нашої країни з новою ясністю. Чи зможуть нинішні російські еліти вирішити її, чи встигнуть зрозуміти, що круглий стіл краще вуличного бунту? Не варто відкладати з рішенням. На політичному хронометрі увага зосереджена вже на секундної стрілкою.
Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.
Приєднуйтесь до групи "Обозреватель Блоги" на Facebook, слідкуйте за оновленнями!.