Ейфорія від анексії Криму у росіян істотно ослабла під натиском соціально-економічних проблем, обумовлених падінням цін на нафту і західними санкціями за окупацію українських територій. Кримська тема втрачає свою актуальність і єдине, що поки що не дозволяє забути про півострові, - це будівництво Керченського моста, яке по праву в Росії претендує на звання "будівництва століття", - пише Євгенія Горюнова в колонці на "Крим. реалії ".
Головний тон у формуванні не тільки політики, а й громадської думки в Росії задає її президент. Тому промови Путіна якнайкраще демонструють ставлення російської влади, а слідом за нею - і російського суспільства, до теми Криму. Так, в грудні 2014 року, в щорічному посланні Володимира Путіна Федеральним зборам тема Криму була ключовою - російський президент вжив слова "Крим" і "кримський" 13 раз.
Він говорив про історичне значення "возз'єднання" півострова з Росією, підкреслюючи легітимний характер березневого "референдуму". Про сакральної ролі Криму в історії Росії, апелюючи до хрещення київського князя Володимира в Херсонесі. Він обіцяв Криму "райське життя", розповідаючи про прийнятих програмах розвитку півострова. "Тут будуть створені сприятливі умови для розвитку бізнесу, аграрної та туристичної галузей, промисловості та морського транспорту", - запевняв кримчан господар Кремля.
Однак уже через рік тема Криму померкла на тлі військової операції в Сирії, і Путін в черговий промові згадав про півострові всього пару раз, акцентувавши увагу на "доленосному" значенні анексії для Росії. "Перед нами не раз вставав принциповий, доленосний вибір шляху подальшого розвитку. І ще один такий рубіж ми пройшли в 2014 році, коли відбулося возз'єднання Криму і Севастополя з Росією ", - пафосно віщав російський президент, розглядаючи акт порушення міжнародного права як ознака сили російської нації, консолідованої" спільними цінностями і загальними цілями ".
А ось в грудні 2016 року в промові Путіна тема Криму промайнула всього один раз - в контексті будівництва моста через Керченську протоку. І це означає, що інтерес до Криму буде і далі слабшати. Справа в тому, що свою "сакральну" роль в єднанні росіян і піднятті рейтингу російського президента півострів вже виконав.
Росіянам про Крим щорічно нагадують в лютому-березні проведенням соціологічних опитувань. З кожним роком число росіян, впевнених в тому, що "Крим - це Росія", зростає: з 89% в Березень 2014 до 97% в 2017 році.
А ось щодо користі анексії думки росіян різняться в залежності від того, хто проводить соцопитування. За даними ВЦИОМ, за три роки число прихильників позитивного впливу "входження" Криму до Росії зросла з 75 до 78%, а згідно з опитуваннями "Левада-центру", навпаки, знизилося за цей же період з 70 до 64%.
До речі, число тих, хто побачив в анексії негатив для Росії, за даними ВЦИОМ, протягом 2014-16 рр. зростала, а в 2017 різко скоротилося - з 22 до 13%. Що вплинуло на такі метаморфози у свідомості росіян, важко сказати: чи то міць пропаганди, чи то впровадження рекомендацій товариша Сталіна і "правильний" підрахунок. Дані "Левада-центру" демонструють стійке зростання числа незадоволених анексією - з 18 до 23% за три роки.
З іншого боку, знижується число росіян, які готові на додаткові фінансові витрати заради Криму. Згідно з опитуваннями ВЦИОМ, число тих, хто виступає проти додаткового виділення коштів для "нового російського регіону", в 2017 році досягло 84%, збільшившись за три роки на 21%. Більше половини респондентів "Левада-центру" (55%) категорично проти фінансування Криму за рахунок скорочення коштів на реалізацію соціальних програм в Росії. Загалом, логіка росіян щодо півострова проста: Крим, звичайно, наш, але утримувати його ми не хочемо - нехай самі заробляють.
Не менш цікава і туристична динаміка на півострові, який перестав бути для росіян закордоном. У 2014-16 рр. жителі Росії їхали до Криму з патріотичних спонукань або з цікавості. І багатьох чекало розчарування, яке росіяни виплеснули на сторінки блогосфери. Туристичний Крим виявився зовсім не "сакральним", а "совковим", кримчани - жадібними "хохлами", які замість того, щоб зустрічати "визволителів" хлібом-сіллю, стали дерти з них три шкури в умовах зниження турпотоку.
Високі ціни і низький сервіс затьмарили патріотичні почуття, тому, коли Туреччина знову стала доступною для росіян, вони тут же відмовилися від Криму. В результаті на травневі свята, які в Криму завжди вважали репетицією курортного сезону, в 2017 році на півострів приїхало на 38% менше відпочиваючих, ніж в минулому році.
Єдине, що ще викликає інтерес росіян - це будівництво Керченського моста, який в Росії став "будівництвом століття" на зразок радянського аналога у вигляді Байкало-Амурської магістралі. І поки міст будують, Крим ще деякий час буде миготіти в російському ефірному просторі, правда, вже далеко не в якості топової теми. А якщо з будівництвом виникнуть проблеми, то про неї тут же забудуть - тим більше, що запуск моста повинен відбутися вже після президентських виборів, які, швидше за все, стануть "лебединою піснею" для теми Криму.
Ймовірно, дата виборів російського президента таки буде перенесена на день офіційної анексії Криму для констатації чергової перемоги Путіна. Після чергового сходження на трон російському президенту буде вже зовсім не до Криму.
А на ділі "кримська перемога" Росії виявилася радше пірровою як на внутрішньому фронті (різке зниження рівня соціально-економічного розвитку), так і на міжнародному - за три роки Путіну так і не вдалося домогтися визнання півострова російським хоча б на рівні де- факто.
Путінський режим відчайдушно потребує швидких результатах. На першому етапі з Кримом все склалося якнайкраще, але домогтися юридичної зміни його статусу на міжнародній арені в Кремлі не змогли: Захід відмовляється визнавати Крим російським і при кожному зручному випадку нагадує, що півострів потрібно повернути Україні. І це несамовито дратує Путіна, партія якого на світовій шахівниці підходить до плачевного фіналу.
Тому для російського вождя в даному випадку найкращим виходом буде якомога рідше згадувати про Крим, залишивши для півострова роль бажаного трофею в низці "перемог" диктатора. Залишаючись включеним, замість "ордена на планеті Земля" Крим ризикує перетвориться в чергове глушині Росії, до якого там нікому не буде діла.
Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Приєднуйтесь також до групи ТСН. Блоги на facebook і слідкуйте за оновленнями розділу!.