Те, що президент Сполучених Штатів практично одночасно зустрівся з главами зовнішньополітичних відомств України і Росії - це, поза всяким сумнівом, знак. Ще один сигнал Кремлю - зустріч Дональда Трампа з прем'єр-міністром Грузії. Нова адміністрація, можливо, не збирається займатися пострадянським простором так само щільно, як її попередники. Однак давати Путіну можливість вести себе в сусідніх країнах, як слон в посудній лавці, Трамп теж не має наміру, пише на порталі Главред журналіст Віталій Портников.

Американські чиновники постійно нагадують Кремлю, що нормалізація відносин між двома країнами залежить від стабілізації ситуації в Україні та Сирії. Здавалося б, чого простіше - якщо в Москві дійсно зацікавлені в такій стабілізації? Можна просто хоча б почати виконувати Мінські угоди, відвести війська з Донбасу і після цього наполягати на так званому "особливий статус" окупованих (вірніше, вже неокупованих) територій. Можна почати процес переговорів про перехідний період в Сирії - і хоча б частково зберегти у владі прихильників Башара Асада.

Чому Москва цього не робить? А тому, що її сила в дестабілізації, а не стабілізації. Якщо в Україні не буде російських військ, а в Сирії - Асада, Путін буде цікавий тільки власним наближеним. І то не дуже довго. Тому його вибір між стабілізацією відносин зі Сполученими Штатами і дестабілізацією в світі очевидний. Він - за постійну дестабілізацію.

При цьому в Москві не хочуть помічати, що Росія перестала бути єдиним гравцем на пострадянському просторі, країною, з якою говорять про майбутнє інших. Відправлений Путіним в Вашингтон московський "Ріббентроп" виявився жорстко удрукований в американський бутерброд між зустрічами Трампа з прем'єр-міністром Грузії і міністром закордонних справ України. І виявилося, що в Білому домі Лаврова не так слухають, скільки пояснюють йому умови стабілізації відносин.

А умови ці для Москви апріорі неприйнятні.