Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик виступає проти переатестації Верховного Суду та скорочення його складу, про що розповів в інтерв'ю Інні Ведерниковій: «Велику палату Верховного суду потрібно реформувати, але жодних переатестацій суддів». Зокрема, голова ВСП переконаний, що ситуацію з очищенням судової влади від нечесних суддів краще вирішувати через дисциплінарні провадження.. Щоправда, з останнім в Україні зараз не все так добре.
«Я категорично проти. Не бачу сенсу у переатестаціях, якщо недоброчинних та некомпетентних суддів можна виявляти, у тому числі шляхом дисциплінарних проваджень. У чому проблема, навіщо знову заводити це коло переатестації? », – зазначив Вусік.
При цьому слід зазначити, що дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя заблоковано вже понад два роки.. Однак, незважаючи на 10 тисяч нерозглянутих дисциплінарних виробництв, Усік переконаний, що «це якраз про превенцію та невідворотність покарання на всіх рівнях.. Але немає сенсу вигадувати переатестацію, коли ми маємо дієвий механізм, який треба терміново застосовувати»..
Верховна Рада нещодавно зробила крок до розблокування роботи Служби дисциплінарних інспекторів ВСП, коли ухвалила в першому читанні зміни до вже прийнятого кілька років тому закону. Хоча він також недосконалий і вимагає доопрацювання до другого читання.
«Раніше цю процедуру здійснювала дисциплінарна палата ВСП. Чому взагалі виникла ідея розмежувати дисциплінарну інспекцію та основний склад Вищої ради правосуддя? Щоб зменшити суб'єктивний вплив та підхід членів ВСП на етапі попередніх перевірок проваджень суддів-порушників. Фінальне рішення щодо Ради, але підготовка аргументів – щодо незалежної дисциплінарної інспекції. На жаль, із законом 2021 року було зупинено дисциплінарну функцію ВРП та не передбачено перехідних положень. Хотіли якнайкраще, а вийшло, як завжди», – зазначив Усик.
При цьому голова профільного комітету Верховної Ради Денис Маслов обіцяє, що закон про службу дисциплінарних інспекторів незабаром ухвалять у другому читанні..
«Що стосується змін до законопроекту, то важко припустити, що вони будуть суттєвими. Можливий варіант – поставити інспекторів на один рівень із суддями ВС, зробивши мінімальний стаж десять років. Апріорі не можна взяти юриста-початківця перевіряти дисциплінарну скаргу про притягнення до відповідальності досвідченого судді касаційної інстанції. Плюс, всупереч військовому становищу, всієї процедури відбору при формуванні інституту дисциплінарних інспекторів слід дотримуватись. Якість – найголовніше. На це піде десь до трьох місяців, під час яких скарги розглядатимуть ВРП за старою процедурою», – заявив Усик.
Важливим моментом є те, що у справи йдуть терміни давності. Зокрема, у дисциплінарних провадженнях щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва скоро закінчаться терміни давності (справа «плівок Вовка» про спробу захопити державну владу). Звідси виникають логічні питання, які будуть пріоритети розгляду цього пласта порушень і як визначатимуть, хто насамперед, хто на другу?
«Попереду ретельна аналітична робота щодо тривалості та тяжкості скарг. Хоча ясно, що це викликатиме критику. Мовляв, упереджений підхід, вибірковість і таке інше. Тому, швидше за все, слід дотримуватися критерію терміну. Тоді ніхто не спитає, чому витягли моє виробництво, а чиєсь лежить. Таким чином, можна відразу позбавитися пласта справ, терміни яких можуть закінчитися, а таких достатньо ще з 2019 року», – зазначив у цьому контексті Усик.
Нагадаємо, 30 травня, ВР ухвалила у першому читанні законопроект №9261 «Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Документ підтримали за основу 267 народних депутатів. Серед іншого, документ уточнює вимоги до дисциплінарного інспектора ВСП.
Два роки тому Верховна Рада ухвалила закон №5068 про порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів ВРП. При цьому службу дисциплінарних інспекторів так і не вдалося сформувати.
Вже в момент ухвалення закону №5068 було зрозуміло, що одна з найважливіших функцій ВРП не працюватиме через те, що в Україні просто немає юристів, які відповідають вимогам, встановленим законом. Адже згідно з чинним документом майбутні інспектори повинні мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше ніж 15 років, з яких не менше восьми років сукупного стажу роботи на посадах судді, прокурора, адвоката.
ZN. UA з'ясувала причини та наслідки блокування дисциплінарних комісій ВРП і одразу ж попередила про це читачів та владу.