8 листопада у США відбудуться так звані проміжні вибори, коли переобирається весь склад Палати представників та одна третина Сенату США. Найімовірніше, американські виборці за традицією, що порушувалася лише в поодиноких випадках, скористаються цією можливістю, щоб показати обраному два роки тому президенту та всій владній команді «жовту картку» через невдоволення їхньою діяльністю та недотримання ними частини передвиборчих обіцянок. На мою думку, вимогливість виборців до чинної влади відображає також небажання громадян США бачити надмірну концентрацію влади в руках однієї політичної сили..

Гуру американської політичної аналітики практично одностайні в тому, що за результатами проміжних виборів цього року демократи втратить більшість принаймні в одній із палат Конгресу США. За останніми опитуваннями громадської думки (10–17 серпня), Республіканська партія має отримати більшість (25–26 місць) у Палаті представників Конгресу, де зараз домінують демократи (220 проти 211 місць у республіканців, 4 місця вакантні). Водночас Демократична партія має деякі шанси втримати контроль над Сенатом: зараз їхню перевагу тут забезпечує лише віце-президент США Камала Харріс, яка, за Конституцією, є главою Сенату і має право віддати свій голос, щоб вирішити долю того чи іншого законопроекту,.

Якщо прогнози виправдаються, чинний президент США буде фактично позбавлений можливості домогтися законодавчої підтримки своїх ініціатив, оскільки тексти законів мають бути ухвалені обома палатами Конгресу.. В умовах розділеного правління, коли партія президента не контролює законодавчу гілку влади, політичний процес у Вашингтоні заходить у звичайний глухий кут — жодна з партій не здатна реалізувати свою програму.

Розуміючи це, Джо Байден доклав надзусиль, щоб у серпні Конгрес ухвалив (голосами демократичної більшості) Закон про зменшення інфляції, який знижує вартість медичних послуг, інвестує 369 млрд дол.. у заходи щодо боротьби з кліматичними змінами та підвищує оподаткування корпорацій та великих інвесторів. У поєднанні з раніше ухваленою масштабною програмою розвитку інфраструктури країни закон має стати основою політичної спадщини Байдена як «трансформаційного президента» на кшталт Франкліна Рузвельта чи Ліндона Джонсона.

Адміністрація Байдена розраховує, що останні законодавчі успіхи, до яких потрібно додати розширення пільг для ветеранів збройних сил, запровадження жорсткіших правил продажу зброї громадянам, заходи щодо посилення позицій США у конкурентній боротьбі з Китаєм у сфері виробництва напівпровідників, а також ліквідацію лідера «Аль-.

Справді, за останній тиждень підтримка президента збільшилася до 40,6%, але загалом його позиції залишаються вразливими: популярність Джо Байдена поступається навіть показнику Дональда Трампа за аналогічний період президентства.. На користь президента та його однопартійців грає подальше зростання зайнятості (рівень безробіття вкрай низький — 3,5%), заробітної плати та доходів населення, але економічне зростання уповільнюється (реальний ВВП знижується другий квартал поспіль). Значна кількість американських економістів та керівників великих компаній не виключають початку рецесії протягом наступних 12 місяців. Головною економічною проблемою залишається інфляція - 8,5%, незважаючи на зниження останнім часом цін на пальне.

До виборів залишилося майже три місяці, але вже зрозуміло, що їхні результати залежатимуть передусім від динаміки економічних показників, які безпосередньо впливають на добробут американців.. Стан економіки набагато випереджає за вагою (29%) інші проблеми, які американці відносять до пріоритетних — кримінальну ситуацію, стан довкілля, охорону здоров'я та імміграцію.

Значимість цих проміжних виборів до Конгресу США в тому, що їхні підсумки сформують політичний пейзаж США на наступні два роки і, відповідно, значною мірою визначать параметри виборчої кампанії 2024 року, зокрема, чи відбудеться матч-реванш Трамп vs Байден.

Здавалося б, негативне ставлення до такого сценарію переважної більшості американців, які зараз не хочуть бачити жодного з них кандидатом у президенти (57% опитаних проти кандидатури Трампа та 60% Байдена), виключає можливість повторення дуелі. Втім, нинішній розклад сил у Демократичній та Республіканській партіях говорить про протилежне.

За даними CNN, три чверті демократів у 2024 році хотіли б бачити нового кандидата в президенти (очевидно, більшість серед опонентів Джо Байдена складають ті, хто вважає, що він недостатньо активно просуває ідеї «прогресивного» лівого крила партії), але більшість представників партійного ядра. Амбіціям президента сприяє і обмеженість лідерського резерву Демократичної партії: найпопулярнішу фігуру з пулу претендентів на заміну Джо Байдена — віце-президента Камалу Харріс — за всієї поваги до її посади не можна віднести до найбільш харизматичних та ефективних політиків, здатних завоювати симпатії американських. Таким чином, незважаючи на вік, Байден має всі шанси представляти Демократичну партію на президентських виборах у 2024 році, і він уже повідомив про свій намір знову претендувати на вищу посаду в державі..

Дональд Трамп міцно утримує контроль над Республіканською партією. Підтримані ним кандидати перемогли у 94% «праймеріз» щодо відбору представників партії на виборах до Конгресу. Триває «зачистка» партії від традиційних консерваторів: свої позиції зберегли лише двоє з десяти республіканських членів Палати представників, які голосували за імпічмент Трампу. Партійна ідеологія трансформується відповідно до поглядів радикалізованої бази республіканців, яка продовжує вірити в міф про «вкрадені» президентські вибори та інші теорії змови.

Трамп залишається лідером партії і, подібно до Байдена у демократів, з великою ймовірністю може стати її кандидатом у президентських перегонах навіть за наявності низки сильних конкурентів (наприклад, губернатор Флориди Рональд ДеСантіс, колишній віце-президент Майк Пенс, колишня представниця США в ООН Німрата Хейлі). На заваді цьому можуть стати його проблеми з правосуддям, оскільки колишній президент США є об'єктом низки проваджень — про його роль у нападі на Конгрес 6 січня 2020 року, спроби змінити результати президентських виборів, ділову діяльність до обрання президентом та незаконне зберігання секретних документів.. Висловлюється навіть припущення, що внаслідок цих розслідувань він може бути позбавлений права обіймати виборчі посади.. Водночас «переслідування» Дональда Трампа сприяють подальшій радикалізації його прихильників, які спрямовують своє невдоволення проти державних інституцій та вашингтонського істеблішменту.

За будь-яких результатів проміжних виборів у США в листопаді, очікується продовження або навіть посилення міжпартійного протистояння в Конгресі та американській політиці в цілому (зокрема, деякі республіканці вже повідомили про наміри розпочати процедуру імпічменту президента Байдена). Коло проблем, через які у Сполучених Штатах існує загальнонаціональний консенсус, вкрай обмежене. Для нас дуже важливо, щоб воно зберігалося у питанні допомоги Україні у боротьбі з російською агресією.

На перший погляд, ситуація в цьому сенсі залишається сприятливою для нашої держави. На початку серпня (згідно з дослідженням вчених Мерілендського університету, які здійснюють постійний моніторинг цієї проблематики) 70% американців вважали, що США роблять достатньо або мало для підтримки України. Для продовження підтримки вони навіть готові йти на певні жертви в економічному плані: 62% не зупинить збільшення витрат на енергетичні носії, а 58% зростання інфляції..

Водночас слід звернути увагу на дещо «але». По-перше, хоча підтримка України в США залишається на стабільно високому рівні, вона знизилася порівняно з початком війни (принаймні в аспекті економічної ціни, яку за це готові заплатити звичайні американці).. По-друге, існує (і має тенденцію до збільшення) суттєву відмінність у позиції прихильників Демократичної та Республіканської партій: зростання енергетичних витрат готові витримати 78% демократів та 44% республіканців; інфляційний тиск - 72% демократів і 39% республіканців. 46% республіканців та 42% незалежних (порівняно з 11% демократів) поділяють думку, що США роблять для України занадто багато.

Останні цифри корелюються із формуванням у Палаті представників групи конгресменів-республіканців, які постійно виступають проти надання Україні зброї та інших видів допомоги: під час голосування 40-мільярдного пакету допомоги у травні їх було вже 57; проти нього проголосували і 11 сенаторів-республіканців. Група включає палких прихильників Трампа, відомого своєю симпатією до російського диктатора, яка в сучасних умовах трансформувалася в фактичне виправдання Трампом російської агресії проти України. Усе це свідчить про посилення у Республіканській партії впливу ізоляціоністів. Їхнім рупором став один із провідних журналістів телеканалу Fox Такер Карлсон, якому, за його словами, «все одно, що Путін робить в Україні» (з'явилася інформація, що Кремль рекомендував російським ЗМІ частіше цитувати Карлсона).

Ізоляційні люди поки що перебувають у меншості серед американських законодавців. Втім, цілком реально, що їхня кількість у складі Конгресу нового скликання зросте внаслідок обрання до складу його республіканської фракції нових трампістів..

Чи позначиться це на постійній двопартійній підтримці України в Конгресі США, в умовах війни абсолютно необхідною для нашої держави? Треба визнати, що це залежатиме від факторів, більшість яких знаходиться поза зоною нашого можливого впливу. Але ми можемо і маємо підвищити ефективність своєї комунікації з американськими законодавцями і особливо з американцями загалом, щоб звузити маржу для маневру сил, які бажають відсунути допомогу Україні якнайдалі в переліку завдань зовнішньої політики США..

[votes id\u003d"