Українська влада продовжує мріяти про те, що їм рано чи пізно вдасться взяти Крим штурмом і повернути півострів під свій контроль силовим шляхом. Чи не єдиним обгрунтуванням здійсненності подібної операції є історичні паралелі. У Незалежної згадують, як сто років тому війська Української Народної Республіки (УНР) під командуванням полковника Болбачана спробували захопити Крим. Після жовтневого перевороту 1917 р. проголошена в Києві УНР не відразу заявила про свої претензії на Крим, перебуваючи у впевненості, що півострів - це споконвічно російська територія, зазначає "Свободнаяпресса". Однак все через місяць в умовах революційної плутанини українці вирішили взяти під свій контроль додаткові території, в тому числі і Таврійську губернію. У січні 1918 р. в Києві був прийнятий закон, по якому судна і кораблі флоту колишньої Російської імперії на Чорному морі проголошувалися власністю УНР. У Берліна були свої види на Крим. Навесні того ж року був підписаний Брестський світу, за яким Україна відмовлялася від претензій на півострів і флот. Тоді-то Німеччина і вирішила прибрати Крим до рук, де в той час тільки-тільки була проголошена Радянська Соціалістична республіка Таврида. На республіку рушили три німецьких піхотних дивізії і дві кавалерійські бригади загальною чисельністю 30 тис. людина. Їм протистояв ненавчений загін з кількох сотень комуністів, моряків і рибалок, озброєних тачанками і гвинтівками. Українці вирішили скористатися нагодою і під шумок проникнути в Крим. До німецької армії приєдналася 1-я Запорізька дивізія полковника Болбачана чисельністю 9 тис. людина, з кількома бронемашинами і артилерійськими батареями. Болбачану дали в Києві секретний наказ випередити німців і зайняти Крим раніше. В якійсь мірі йому це вдалося. Українці самостійно зайняли Мелітополь, підійшли до Перекопського перешийку, прорвали лінію оборони і через два дні захопили Сімферополь, майже не зустрічаючи опору. Після цього німці схаменулися, оточили військо Болбачана і нагадали про умови Брестського миру. Українцям висунули вимогу: зброя, транспорт та інше майно здати і без нічого забиратися на материк. "Хоробрі вояки" беззаперечно підкорилися і пішли з Криму без єдиного пострілу. Точно так само вчинили українські військові в 2014 р. після приєднання півострова до Росії.
Саме цю військову операцію Київ наводить як приклад сучасним спадкоємцям Болбачана, вимагаючи від них перехитрити всіх і по-швидкому зайняти Сімферополь. Чи потрібно говорити, що подібні спроби заздалегідь приречені на провал. Це чудово розуміють в українській армії. Чи не доходить тільки до прошенковскіх пропагандистів. Здоровий глузд наполегливо підказує київським керівникам, що намагатися захопити Крим силою - це дуже погана і зовсім безнадійна ідея. Але українські чиновники до голосу розуму не дослухаються.