В Україні проблема неузгодженості між попитом на ринку праці та навчанням персоналу посилюється, що призводить до збільшення безробіття, дефіциту персоналу в критичних секторах економіки та зменшення конкурентоспроможності підприємств. Відсутність праці в промисловості, енергетиці, транспорті та будівництві особливо помітна, тоді як Державна адміністрація та інформаційна сфера зберігають значну перевищення заявників. У той же час, попит на посади на державній службі різко збільшувався, що пов'язано з можливістю отримати бронювання від мобілізації.
Це зазначено в огляді Національного інституту стратегічних досліджень.
[see_also ids \u003d "
Попит на державну службу та дисбаланс у галузі управління.
Державна служба має найвищу конкуренцію за робочі місця - в середньому п'ять претендентів на одну вакансію (23 200 претендентів проти 4600 пропозицій). У галузі сільського господарства чотири людини подають заявку на одну вакансію. Рівень конкуренції серед вищих менеджерів та фахівців інформаційної сфери також високий, де в основному люди з вищими освітами.
[see_also ids \u003d "
Критичний дефіцит персоналу в галузі та будівництві.
Незважаючи на загальне безробіття, в галузі, енергетиці та освіті кількість вакансій перевищує кількість заявників на роботу. Сильний недолік спостерігається серед інженерних та технічних фахівців, особливо в металургії, машинобудуванні, оборонній та хімічній промисловості. Проблема дефіциту персоналу існувала ще до повного вторгнення.
Особливо складна ситуація в будівельній галузі - відсутність працівників уповільнює реалізацію проектів, гальмує технічну модернізацію та інноваційний розвиток. У деяких регіонах зафіксовано безробіття в цій галузі, яка підкреслює асиметрію на ринку праці.
[see_also ids \u003d "
Транспортна промисловість: відсутність водіїв та вплив мобілізації.
Мобілізація значної частини чоловічого населення була особливо відображена в районах, де чоловіки традиційно працювали в основному. Досвід вантажоперевезень та громадського транспорту Гострий дефіцит персоналу, а відсутність водіїв електромобілів та автобусів спостерігається по всій країні. Проблема існувала до війни, але тепер набула критичного масштабу.
Конкуренція за робочі місця між різними професіями.
Більшість заявників на вакансії серед:.
Агрійські фахівці (оператори тваринницьких комплексів, сільське господарство робітників);
Технічні працівники та менеджери;
Спеціалісти галузі торгівлі та послуг;
Вчителі загальної середньої освіти.
У той же час, найважче закрити вакансії для:.
Кваліфіковані працівники з інструментами (зварювальники, інсталятори, механіка);
Загальні практики та ветеринарії;
Спеціалісти агросектора (слюсарі, Тернери, електрики, агроном, інженери).
[see_also ids \u003d "
Вища освіта та проблема зайнятості.
Дисбаланс між освітою та потребами ринку праці також відображає на рівні зайнятості. Лише 27,2% українців працюють у спеціальності, 29,5% частково відповідають спеціальності, а 43,2% працюють у зовсім іншій галузі, згідно з дослідженням "
Для осіб без вищої освіти лише 12,2% респондентів вважають його відсутністю, тоді як 40,5% вважають, що проблема більше за відсутності диплому, необхідного для формального підтвердження кваліфікації.
Ці дані свідчать про необхідність глибокої реформи вищої освіти, щоб збільшити її дотримання сучасного ринку праці.
[see_also ids \u003d "
Способи вирішення проблеми.
Для подолання освітнього та професійного дисбалансу необхідно:.
Посилити професійну мобільність праці, що допоможе зменшити безробіття та координувати попит із пропозицією;
Модернізуйте законодавство про працю, забезпечуючи соціальні гарантії та відповідальність роботодавців;
Розширити підтримку послуг з працевлаштування та впровадити нові форми зайнятості.
Національний інститут стратегічних досліджень підсумував, що забезпечення якісної підготовки персоналу та їх професійної адаптації є ключовими факторами стабільності економіки у воєнний час та її відновлення в післяворонній період.
[see_also ids \u003d "
Нагадаємо, що в Україні трудові відносини між працівником та роботодавцем регулюються відповідним законодавством. Бувають випадки, коли спеціалісту доводиться працювати в понаднормовий час. Ми розповідаємо, як слід виплачувати таку роботу.