У найбільших державних компаніях - " Про це повідомляє "
Дані про мізерну, як для керівника такого рівня, зарплату Олексія Чернишова щомісяця оприлюднюються на сайті «Нафтогазу». Там, наприклад, повідомляється, що за січень-березень Олексій Чернишов отримав 151 тис.. грн зарплати (у середньому – 50 тис. грн на місяць). Для порівняння, один із попередників Чернишова Андрій Коболєв тепер на лаві підсудних - екс-керівника «Нафтогазу» підозрюють у незаконному отриманні майже 230 млн. грн. премії.
Крім того, у березневій звітності з'явилися виплати двом членам наглядової ради «Нафтогазу», щоправда, без прізвищ. Одному з них за тиждень роботи (з 24 січня до 31 січня) було виплачено 93,5 тис.. грн винагороди. Інший член наглядової ради за лютий отримав 362,4 тис.. грн.
На цьому відкритість і завершилась.
«Поширення компанією персоніфікованої інформації про заробітну плату, винагороди та інші виплати (у розрізі місяців) директорам та керівникам департаментів юридичних осіб групи «Нафтогаз» вважатиметься порушенням права людини на особисте та сімейне життя та його таємницю», – пояснили у державній компанії»,.
Проте юрист фонду Dejure Крістіна Буртник зазначила, що «Нафтогаз» є акціонерним товариством, єдиним засновником та акціонером якого є держава. Тому всі кошти, вкладені та зароблені цим акціонерним товариством, є власністю держави.
«За такою логікою, розпорядження цими коштами, зокрема виплати заробітних плат та винагород – це розпорядження бюджетними коштами. Отже, це має бути відкрита інформація. Обмежувати інформацію, відкритість якої передбачає закон про доступ до публічної інформації, ніхто не має права, зокрема – передбачаючи умови конфіденційності у трудових договорах», – вважає юрист.
Адвокат Дмитро Бузанов цитує частину 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», де сказано, що «не може бути обмежений доступ до інформації про складання, розгляд та затвердження бюджетів, кошториси розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів». На думку Бузанова, заробітна плата чи будь-яка винагорода, передбачена угодами, не тільки керівників юридичних осіб, які є розпорядниками бюджетних коштів, а й усіх працівників, це публічна інформація.
Адвокат також нагадує про існуючу судову практику з цього питання. Зокрема, ще у 2016 році Пленум Вищого адміністративного суду України видав ухвалу про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації.. У ній говорилося, що інформація про використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, є громадським інтересом..
«Оскільки за інформацією звертається журналіст, тобто ймовірність, що інформація становить суспільний інтерес. Ненадання відповіді на запит або надання неповної інформації є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – наголосив Дмитро Бузанов..
Аналогічний запит про доходи голови та членів правління компанії за 2022-2023 роки було направлено і до акціонерного товариства «Укрзалізниця».
У департаменті інформаційної політики та стратегічних комунікацій «Укрзалізниці» процитували кілька законів, і вказали, що: «Розголошення інформації, яка запитується у запиті, може негативно вплинути на діяльність керівництва суспільства, яке задіяне у процесі стабільного функціонування об'єкта критичної інфраструктури, а також може представляти.
І зауважили: після того, як у країні скасують військовий стан, інформація про заробітки голови та членів правління «Укрзалізниці» з'явиться на сайті компанії.
Адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов, коментуючи відповідь залізничників, повідомив, що «Укрзалізниця» є юридичною особою публічного права, а отже, є розпорядником інформації щодо розміру щомісячної заробітної плати, винагороди та інших виплат голові та членам правління.
Щодо посилань на військовий стан, у зв'язку з чим згадана інформація ховається, адвокат заявив, що «Укрзалізниця», порушуючи статтю 22 закону про доступ до публічної інформації, не навела конкретної підстави відмови у наданні інформації, що запитується.. Євген Воробйов зазначив, що Верховна Рада, яка має повноваження запроваджувати обмеження під час воєнного стану, не призупиняла дію положень закону про доступ до публічної інформації..
«Пункт 1 частини 1 статті 15 цього закону на момент відмови у наданні інформації не було обмежено/зупинено Верховною Радою. Тому розпорядник повинен був оприлюднити запитувану інформацію. До того ж, інформація, що міститься у згаданій нормі, містить презумпцію безумовної відкритості, тобто завжди суспільний інтерес переважає», – резюмує юрист.
Нагадаємо, що коли спалахнула громадська дискусія щодо того, чи варто урізати зарплати військовослужбовцям під час війни, уряд вдався до звичної «відмазки» – у державній скарбниці не вистачає коштів.
При цьому не чути заяв від влади про те, що буде зменшено чималі виплати керівникам державних компаній.. Наприклад, новий директор «Укрнафти» та «Укртатнафти» Сергій Корецький щомісяця отримує зарплату у розмірі 3,2 млн.. грн. , і це без урахування премії. Ще по мільйону гривень щомісяця отримують два його заступники.