Останнім часом низка чиновників і народних обранців повністю виправдовуючи висловлювання президента США Рональда Рейгана про економічні погляди влади: «Все, що рухається, обкласти податками. Якщо воно і після цього рухається — регламентувати», неодноразово озвучували ініціативу щодо повернення податкової системи на довоєнні рейки..

Політику повернення ідеології агресивного збору податків, прихованого та явного збільшення адміністративного та податкового навантаження під час війни вже без жодних еківоків ретранслювали й у міжнародні зобов'язання України — грудневий Меморандум із МВФ та січневий Меморандум про взаєморозуміння з ЄС у рамках нової масштабної макрофінансової допомоги.

[see_also ids\u003d"

Затягування затиснутих гайок.

Головним трендом кінця 2022-го — початку 2023 року стало повернення до Big Stick Tax Policy (сплати податків з-під кийку). Його жертвами вже стали знижена ставка акцизів на пальне, преференція з ПДВ для IT-галузі. Сюди слід віднести і повернення «отруєної» системи адміністрування ПДВ у вигляді масових блокувань податкових накладних (жовтневий апгрейд приніс значні проблеми для кожного шостого платника податків). На черзі повне скасування мораторію на податкові перевірки, згортання єдиного податку за ставкою 2% від доходу, стиснення сфери застосування спрощеної системи (у рамках боротьби з ухиленням від зарплатних податків), перезапуск розширеної фіскалізації малого бізнесу та скасування зниженої 7-відсоткової ставки ПДВ на паливо.

Про рівень рішучості економічної влади говорить і майже миттєва поява урядового законопроекту, який реалізує частину з перерахованих «благ» (проект №8401 від 31. 01. 2023). Хоча «епоха високих податків» та закручування гайок — вкрай погані сигнали інвесторам, роботодавцям, економічно активним громадянам та економіці загалом.

Водночас не варто забувати і про те, що Україна перебуває у війні. І всю військову сферу фінансуємо ми за свої податки, тому що та фінансова допомога, яка приходить до нас у вигляді грантів та кредитів із боку Заходу та прогресивного Сходу, з політичних міркувань йде на будь-які цілі, окрім військових.

Тому бюджет армії — це українські податки, і їх не вистачає. Зрозуміло, чому уряд стурбований збільшенням бюджету. Однак шлях, обраний для наповнення, неправильний.

[see_also ids\u003d"

Штраф за відкриття компанії за кордоном.

В інтелектуальному вакуумі агресивної стосовно бізнесу податкової політики вкрай необхідні хоча б поодинокі сигнали від держави про бажання щось змінити на краще. І йдеться не лише про раптові відставки підозрюваних у корупції чиновників із лав податкової та митної служб.

Наприкінці жовтня 2022 року Верховна Рада зареєструвала за №8137 і розпочала розгляд проекту закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній». Так зване правило контрольованих іноземних компаній (правило КВК) з'явилося в Україні ще у 2019 році як елемент наших зобов'язань у рамках проекту ОЕСР/G20 BEPS (згадуємо надтоксичний законопроект №1210) та стало місцевим наративом у боротьбі з офшорами та олігархами.

Так би й залишалося, але вторгнення РФ суттєво змінило економічне життя українців, значна частина яких вимушено залишила Батьківщину.. Щоб вижити, тисячі з них, не змінюючи українське резидентство, стали там власниками стартапів та маленьких бізнесів, одночасно опинившись під жорсткими регуляціями правила ККК. Наприклад, лише факт неподання рядовим українцям протягом 60 днів повідомлення до податкових органів про відкриття компанії за кордоном тягне за собою штраф у розмірі 805 200 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатної особи). А ще попереду обов'язки щодо подання звітності, розрахунку податку, проведення аудиту КІК та багато іншого.

[see_also ids\u003d"

Оподаткування інвестицій.

Ще однією КІК-проблемою є негативний вплив цього правила на інвестиції в Україну або, якщо бути точніше, її окремий підвид — round tripping — спрямування резидентами за кордон коштів, які потім повертаються до країни у вигляді прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Це явище довгі роки, у тому числі через рейдерство, корупцію, недосконалість судової системи, що існують у нашій державі, залишається важливим джерелом інвестицій у країну.. За даними НБУ, у 2010-2021 роках обсяги прямих іноземних інвестицій через round tripping досягли 11,1 млрд дол.. США, що становить чверть всього припливу ПІІ в Україну. І саме ці інвестиції правило КВК з 1 січня 2022 року оподатковує на рівні потенційного інвестора - фізичної особи податком за ставкою 6,5% або 10,5%.

Таким чином, правило КВК, будучи у мирний час просто обтяжливим елементом податкового адміністрування, в умовах війни стало репресивним механізмом щодо релокованих економічно активних українців, які не бажають відмовлятися від резидентства своєї країни, а також суттєвою перепоною для приходу інвестицій у країну.. Саме вирішення проблем реінвестиції в Україну та її громадян за кордоном є головною метою законопроекту №8137..

[see_also ids\u003d"

Назад дороги немає.

Навряд чи у когось викликає сумнів твердження, що Україні життєво необхідна працююча економіка, що відновлюється.. Це питання виживання нації. Отже, не час повертати податковий та адміністративний тиск. Спроба чиновників знову почати жорстко «керувати» економікою — гігантська помилка, поряд з якою, не забуваємо, йдуть корупція та неефективність (нереформовані митниця та податкова служба, відвертий провал роботи Бюро економічної безпеки).

Є ще кілька аргументів проти повернення недосконалої довоєнної податкової системи:.

В умовах війни вимагати повного дотримання численних та непростих правил та процедур податкового законодавства як мінімум недалекоглядно, а нині діючий інститут підтвердження неможливості виконання платником своїх податкових зобов'язань (наказ Мінфіну від 29. 07. 2022 (225) є неефективним.

Значна кількість підприємців та посадових осіб компаній перебувають за кордоном або є внутрішніми біженцями та не мають можливості виконувати податкові обов'язки в повному обсязі, це стосується й працівників контролюючих органів.. Держава має почати довіряти своїм громадянам хоча б під час війни!

Економіка дуже слабка (ми втратили у 2022 році 38–45% ВВП), і політика закручування гайок помилкова як за соціальними наслідками, так і з урахуванням поточних процесів — тотальної невизначеності, двозначної інфляції, інфраструктурного терору РФ, що призведе до ще більшого охолодження формальної..

Україна потребує простої та справедливої \u200b\u200bподаткової системи, яка створює комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, тиску та втручання. Стара довоєнна податкова модель цим критеріям не відповідає. Радикальна податкова реформа неминуча.

[votes id\u003d"

Більше статей В'ячеслава Черкашина читайте за посиланням.