Темпи споживчої інфляції в Україні почали знижуватися дещо раніше, ніж прогнозував Національний банк. Про це повідомляє прес-служба НБУ з посиланням на дані, опубліковані Державною службою статистики..

«Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованого в Інфляційному звіті за січень 2023 року.. Відхилення від прогнозу насамперед пов'язане з більшою, ніж передбачалося, пропозицією сирих продуктів харчування», — йдеться у повідомленні.

Крім того, інфляцію стримували такі фактори, як стабільна ситуація на валютному ринку та покращення інфляційних очікувань, у тому числі завдяки вжитим НБУ заходам, а також подальший позитивний вплив деокупації частини регіонів України..

Однак фундаментальний інфляційний тиск, виражений показником базової інфляції, у січні посилився, хоча й дещо менше, ніж очікував НБУ. Основною причиною такої динаміки є подальше зростання виробничих витрат бізнесу, зокрема через дефіцит електроенергії..

Базова інфляція у січні 2023 р.. зросла до 23,3% р/р з 22,6% р/р у грудні 2022 року. Подорожчання оброблених продовольчих товарів незначно прискорилося (до 29,6% г/г). На тлі дефіциту електроенергії зростали ціни на продукти з енергоємним виробництвом: м'ясні та олійні, олія, кондитерські вироби, безалкогольні напої та консерви.

Прискорилося і подорожчання імпортних продовольчих товарів тривалого зберігання через більш високий попит і збільшення витрат бізнесу, у тому числі логістичних. Соняшникова олія також дорожчала швидше на тлі підвищення експортних цін.

Натомість завдяки зменшенню вартості сировини нижчими темпами зростали ціни на макарони. Повільніше дорожчали і молочні продукти, враховуючи зменшення світових цін і достатню пропозицію на внутрішньому ринку.

Зростання цін на непродовольчі товари очікувано прискорилося (до 22,3% г/г). Зокрема, вищими темпами дорожчали одяг та взуття, ліки, товари для особистого догляду, товари для дому, електроніка та автомобілі.

Це пов'язано з подальшим вичерпанням запасів імпортної продукції, закупленої до липневого коригування офіційного курсу, і збільшенням витрат бізнесу, зокрема, через необхідність закуповувати енерготовари і паливо для автономної роботи..

У той же час, стабільна ситуація в готівковому сегменті валютного ринку, поліпшення інфляційних очікувань і слабкий і нерівномірний попит стримували зростання цін на цю категорію товарів..

Темпи зростання вартості послуг підвищилися (до 15,5% г/г). Медичні, страхові та ветеринарні послуги, послуги громадського харчування, інтернет та кабельне телебачення дорожчали швидше — також під впливом зростання виробничих витрат бізнесу.

Вартість послуг електриків та сантехніків зростала вищими темпами, що може пояснюватися збільшенням попиту на такі послуги в умовах дефіциту електроенергії..

Подорожчання послуг спортзалів, курсів водіїв, стоянок автомобілів, таксі та оренди житла сповільнилося під впливом слабкішого попиту.

Зростання цін на сирі продукти харчування сповільнилося до 38,5% г/г. Овочі борщового набору дорожчали нижчими темпами через вищий попит пропозицію, в тому числі завдяки теплій погоді, як і тепличні овочі — через достатню пропозицію імпортної продукції.

Уповільнилося зростання цін на м'ясо, враховуючи зниження вартості кормів і складності з зберіганням продукції на тлі слабкого попиту. Завдяки збільшенню пропозиції пригальмувало і подорожчання яєць. Враховуючи кращі врожаї, ніж очікувалося, сповільнилося підвищення цін на борошно, гречку та інші крупи.

Вплив деокупації частини Херсонщини та розблокування поставок товарів у регіон з інших областей України також стримували зростання вартості сирих продуктів харчування. У той же час через підвищення світових цін і високих логістичних витрат швидше дорожчали фрукти, зокрема банани і цитрусові..

Зростання цін на цукор також прискорилося під впливом великих витрат бізнесу, зокрема, враховуючи необхідність забезпечувати безперебійну роботу виробництв в умовах дефіциту електроенергії..

Темпи зростання адміністративно регульованих цін знизилися до 14,7% р/г. Під впливом слабшого споживчого попиту пригальмувало подорожчання алкогольних напоїв, а завдяки стабілізації цін на паливо нижчими темпами дорожчали транспортні послуги..

Адміністративну інфляцію також утримував мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення. У той же час зростання цін на тютюнові вироби прискорилося з огляду на планове підвищення акцизів..

Зростання цін на пальне сповільнилося до 61,8 г/г. Це, перш за все, пов'язано із уповільненням подорожчання нафти в річному вимірі, а також із істотними запасами пального, накопиченими через побоювання з приводу збільшення попиту на нього на тлі перебоїв з електропостачанням..

Більша пропозиція продовольства, слабший споживчий попит, вплив декупації регіонів України, стабільна ситуація на валютному ринку та покращення інфляційних очікувань нівелювали ефекти від зростання витрат бізнесу, зокрема пов'язаних з дефіцитом електроенергії..

Як наслідок, інфляція почала знижуватися дещо раніше, ніж прогнозував Національний банк. НБУ очікує, що інфляція і далі буде поступово знижуватися в 2023 році. Однак в умовах повномасштабної війни зберігаються і значні проінфляційні ризики..

Свідченням цього є, зокрема, подальше прискорення базової інфляції через перенесення вищих виробничих витрат бізнесу. Крім того, надмірна пропозиція продовольства, що зумовила відхилення фактичної інфляції від прогнозу НБУ, частково сформувалася завдяки теплим для зими погодним умовам у січні і може мати короткостроковий вплив..

«Національний банк і далі проводитиме жорстку монетарну політику для збереження курсової стійкості, покращення інфляційних очікувань та забезпечення стійкого зниження інфляції»,  — заявив регулятор.