Європейська заборона російської нафти в поєднанні зі встановленою «стелею» для цін на російські барелі покінчили з глобальним нафтовим ринком. Замість нього з'явився роздроблений ринок, межі якого визначають як економіка і логістика, а й геополітична стратегія..

Західні уряди створили цей новий ринок, намагаючись зменшити нафтові доходи, які живлять військову машину Володимира Путіна. Москва контратакуватиме в надії спровокувати перебої у постачаннях та паніку, які зламають підтримку України. Але на Росію чекають набагато більші проблеми, ніж очікувалося, враховуючи поточні ринкові умови, пише у статті для Wall Street Journal заступник голови компанії S\u0026P Global Деніел Єргін.

Він пояснює, що нафтовий ринок по-справжньому став глобальним приблизно три десятиліття тому після розпаду СРСР і перешкод, створених більшовицьким переворотом століття тому. Це збіглося з економічним підйомом Китаю, який перетворився з енергетично самодостатньої, але бідної країни на найбільшого у світі імпортера нафти. Хоча на світовому ринку й існували певні обмеження, зокрема, діяли санкції проти Ірану та Венесуели, економічна ефективність здебільшого визначала, як барелі перетікали з одного куточка планети до іншого. Так було досі.

[see_also ids\u003d"

У наступні місяці після початку путінського вторгнення в Україну, ЄС та Великобританія оголосили, що вони заборонять імпорт російської нафти з 5 грудня. Вони також домовилися заборонити компаніям страхувати та надавати транспортні послуги для доставки російської нафти куди завгодно. Це означало, що Москву відрізали від її найбільшого ринку, на який вона відправляла майже чотири мільйони барелів на день. А багато танкерів світу більше не возитимуть російську нафту.

США були стривожені рішенням Європи, побоюючись, що це призведе до глобального дефіциту та стрибка цін. Тому адміністрація Джо Байдена запропонувала нову ідею – встановити стелю для цін. Такий підхід дозволяє зберегти потік російської нафти, але при цьому доходи Кремля від експорту скорочуються.. Після напружених переговорів США, ЄС та G7 домовилися, що максимальна ціна за російський барель має не перевищувати 60 доларів.. Цей показник країни переглядатиметься час від часу. Поки що російська нафта коштує менше 60 доларів, трейдери можуть нею торгувати, брокери – страхувати, а танкери – перевозити. Деталі встановленої «стелі» досить заплутані. Усі гравці вздовж ланцюжка ціноутворення: від початкового закупника до транспортувальників, повинні «підтвердити», що вони не перевищують встановлену межу. Покарання за це варіюються від публічного осоромлення до штрафів та запровадження санкцій.

Поки що така політика працює завдяки уповільненню світової економіки, що призвело до пом'якшення цін на паливо, а також страху гравців на ринку перед невідомими наслідками за порушення «стелі». Зараз барель російської нафти коштує трохи більше 40 доларів, тобто на 45% нижче за встановлену межу і на 33% менше, ніж вимагає російський держбюджет на 2023 рік, в якому закладено ціну на рівні 70 доларів. Таке різке подешевшання - гарна новина для країн на кшталт Індії, яка імпортує 85% потрібних їй обсягів. Нью-Делі, який колись був незначним імпортером російської нафти, тепер став головним конкурентом Китаю у боротьбі за російські барелі, хоч і купує їх з великою знижкою.

[see_also ids\u003d"

Слабке зростання глобальної економіки продовжить підкріплювати ефективність цінової «стелі», зберігаючи перенасичення ринку та підтримуючи низькі ціни. Але це може змінитися, як тільки глобальний попит зросте. Наприклад, якщо Китай відмовиться від політики боротьби з COVID-19. Але до такого відскоку ще далеко. Наступний виклик з'явиться в лютому, коли цінова стеля буде розширена на нафтопродукти з Росії.

Путін, який засудив встановлення максимальної ціни на російську нафту, назвавши цей крок «дурним» та «пограбуванням», дав чітко зрозуміти, що він проти того, щоб Захід встановлював ціну на його барелі.. Кремль створив «тіньовий» флот зі 100 або більше б/в танкерів, намагаючись обійти заборону користуватися послугами західних перевізників. Китайські та індійські компанії можуть забезпечити морське страхування, але цього все одно буде мало.

Найпотужніша зброя в арсеналі Путіна зараз – це скорочення видобутку. Він уже застосував цю стратегію на ринку природного газу, створивши неприємності в Європі.. Під час виступу у жовтні Путін зацитував американського економіста Мілтона Фрідмана.

«Якщо хочете створити дефіцит помідорів, установіть контроль цін. І у вас буде нестача помідорів. Це ж стосується нафти та газу», – сказав Путін, зауваживши, що Фрідмана «не можна називати російським агентом впливу».

Пізніше він повторив свою загрозу скоротити видобуток, а цього тижня може запровадити заборону на продаж нафти країнам, які дотримуються цінової «стелі». Путін намагається переконати ОПЕК+ скоротити видобуток. Але поки що йому це не вдалося. Зі свого боку, Росія все ще може скоротити експорт на мільйон або трохи більше барелів, сподіваючись створити напругу на ринку та змусити ціни зростати..

[see_also ids\u003d"

Кремль може сподіватися, що підвищення цін компенсує скорочення експортних обсягів. Його метою може бути створення дефіциту, додаткового економічного болю та нервових пошуків альтернативних джерел. А все заради того, щоб налаштувати один проти одного країни коаліції, яка підтримує Україну у війні. Такий був рецепт Путіна на європейському ринку газу, на якому він сподівався досягти успіху вже цієї зими, підірвавши поставки.

Однак Єргін зазначає, що ринок нафти відрізняється від газового і має додаткове обмеження, з яким Москві доводиться рахуватися. Різке скорочення поставок нафти і пов'язане з ним зростання цін завдасть удару не тільки по Європі, але й по важливим для Росії країнам, у тому числі по Індії та Китаю, на які у грудні припадало 70% російського експорту нафти через морські шляхи. Скорочення російського виробництва вимагатиме більш інтенсивної співпраці країн та компаній на Заході. Але вони зможуть нівелювати наслідки, випустивши на ринок додаткові барелі зі стратегічних резервів США та їхніх союзників..

Але навіть це може не стати в нагоді, враховуючи нинішнє скорочення попиту на нафту.

Єргін вважає, що скорочення видобутку може поповнити довгий список прорахунків Кремля. Зробивши це, він розраховуватиме, що вищі ціни компенсують зменшення обсягів. Але після початкового підвищення Росія зрештою виявить, що ціни не дали бажаного ефекту і не компенсували втрачене виробництво.. В результаті нафтові доходи країни ще більше знизяться. І винна в цьому буде сама Росія.