Український агробізнес, як і вся країна, через вторгнення Росії опинився у складній ситуації, яка потребує застосування неординарних юридичних варіантів урегулювання договірних спорів. Як аграріям вирішувати проблеми із виконанням зовнішньоекономічних контрактів (ЗЕД-контрактів), пояснюють Маргарита Брянська та Богдан Ясків у статті «Війна автоматично не скасовує виконання раніше взятих бізнес-зобов'язань».

У разі військового становища у тих виконання ЗЕД-контрактів аграрії зазвичай зіштовхуються з такими ситуациями:.

неможливо виконати зобов'язання взагалі (борг у натурі або сплатити поставку);

неможливо виконати окремі умови договору (термін, спосіб доставки, асортимент, кількість тощо).

У першому випадку йдеться, як правило, про знищення товару (знищення посівів або сховища, розкрадання сільськогосподарської продукції окупантами тощо). ) або ж про втрату над ним контролю власниками (наприклад, посіви чи елеватори розташовані на окупованій території).

У такому разі будуть застосовуватися форс-мажорні обставини, але вони звільняють від відповідальності, а не від виконання зобов'язань загалом. Тому слід звернутися до контрагента з пропозицією припинити такий договір взагалі через об'єктивну неможливість його виконати в строк або ж при можливості ініціювати внесення змін до нього про сам товар або терміни його поставки..

[see_also ids\u003d"

У другому випадку ситуація трохи простіше:

сам товар є або найближчим часом буде в наявності, проте продавець не має можливості виконати умови за терміном або способом його доставки. Знову ж таки, форс-мажор на допомогу, але слід ініціювати переговори про внесення змін до договору про термін та спосіб виконання зобов'язання.

Наприклад, можна запропонувати альтернативний варіант доставки товару залізницею або автотранспортом, якщо дозволяє його кількість, але покладання обов'язку сплатити вартість транспортування та страхування товару в дорозі залежить безпосередньо від переговорної сили сторони та попередніх домовленостей.