Економічна луна російської агресії

22 березня 2022, 20:03 | Економіка
фото з Зеркало недели
Розмір тексту:

Війна вплине не тільки на економіки воюючих країн, а й на світ загалом — фінансові ринки падають, санкції посилюються, ціни на сировинних ринках зростають, на відміну від прогнозів економічного зростання. Вторгнення Росії в Україну загрожує завдати серйозної шкоди багатьом країнам та цілим галузям промисловості.

Економічні наслідки нападу на Україну для країни-агресора.

За даними Світового банку, економіка Росії з капіталом 1,5 трлн дол.. є 11-й за величиною у світі. Два тижні тому вона вела активну торгівлю енергоносіями, експортуючи мільйони барелів сирої нафти на день за допомогою великих нафтових компаній. Сьогодні шквал санкцій вдарив по економіці РФ. Російський фондовий ринок упав майже вдвічі, а російський рубль опустився до рекордно низького рівня по відношенню до долара. Російські акції були виключені зі світових індексів, а торги деякими російськими компаніями зупинені у Нью-Йорку та Лондоні.

Москві стає все важче продавати постачання нафти та газу іноземним покупцям, які побоюються наслідків фінансових санкцій. Багато найбільших нафтових компаній світу залишають країну або призупиняють нові інвестиції в проекти з розвідки та розробки родовищ.. Найбільша нафтогазова компанія США Exxon Mobil почала відкликати американських фахівців, що працюють у Росії, і заявила, що виходить зі свого останнього проекту в країні «Сахалін-1», який був оголошений «одною з найбільших разових прямих міжнародних інвестицій у Росії». Дочірня американська компанія Exxon була оператором проекту, і рішення компанії піти поклало край її більш ніж 25-річній присутності в Росії.. Французька компанія Total Energies призупинила нові інвестиції.

Технологічні гіганти, автовиробники, рітейлери та авіакомпанії призупинили свою діяльність у Росії. Visa та Mastercard більше не працюють у РФ. Boeing та Airbus не обслуговуватимуть російський флот. І це ще далеко не всі обмеження.

Зростання цін на зернові і не тільки….

Всі знають Україну як житницю Європи. Вона є п'ятим за величиною експортером пшениці у світі. Обсяги експерта зерна з України збільшувалися з кожним роком, про що свідчать значні цифри. За підсумками дев'яти місяців 2021-го Україна експортувала 13,1 млн тонн пшениці на 3,15 млрд дол.. Це був новий історичний максимум.

Також відомо, що на частку України та Росії разом узятих припадає майже 30% світового експорту пшениці.. Цей потік зерна з двох країн становить понад 70% від загального обсягу імпорту пшениці до країн Близького Сходу з нестабільною економікою, до Єгипту, Туреччини та Лівану.. Ємен, наприклад, імпортує 22% споживання пшениці з України, Лівія — близько 43%..

Це створить додаткове навантаження на Туреччину, яке вже перебуває в розпалі економічної кризи і бореться з інфляцією, що наближається до 50%, зі стрімким зростанням цін на продукти харчування, паливо та електроенергію.

Україна відправляє понад 40% свого експорту пшениці та кукурудзи до Африки, де виникають побоювання, що подальша нестача продовольства та зростання цін можуть спровокувати навіть голод.. За підрахунками ООН, у період з 2018 по 2020 рік 32% імпорту пшениці в Африку припадало на Росію та ще 12% — на Україну.. А в Сомалі і Бенін вся імпортована пшениця в зазначений період надходила з країн, що зараз воюють..

До 90% ліванського імпорту пшениці та олії, а також більша частина імпорту зерна припадає на Україну та Росію.. Бойові дії в Україні охопили південні порти країни, зупинивши постачання, а імпорт із Росії утруднений через фінансові санкції, накладені на Москву.. В результаті в Лівані запасів пшениці залишилося всього на місяць, що посилює вже існуючу там продовольчу кризу.. Крім того, через різке зростання світових цін на нафту офіційні ціни на паливо в цій країні зросли менше ніж два тижні тому на шокуючі 33% після вторгнення Росії в Україну. Військові дії, що продовжуються, посилили економічну кризу в Лівані, внаслідок якої понад три чверті населення країни були вкинуті в злидні..

У найбільшого імпортера Єгипту ще є резерви, але там вже шукають альтернативу в інших країнах.

Війна в Україні підштовхнула Сирію до нормування пшениці. А Всесвітня продовольча програма (ВПП) назвала ситуацію, що склалася, «зворотним відліком до катастрофи» для Ємену, що значною мірою залежить від імпорту.. Імпорт пшениці та інших зернових із Північної та Південної Америки вимагає часу та надзвичайно доріг через високі транспортні витрати.

Чорне море є основним каналом для міжнародних поставок зерна з України, яка також є одним із провідних експортерів ячменю, кукурудзи та ріпаку.. З 2018 року по 1 жовтня 2021 року Україна експортувала понад 180 млн тонн кукурудзи, пшениці та ячменю.

Ціни на пшеницю та інше зерно майже подвоїлися з початку вторгнення РФ в Україну 24 лютого, при цьому ціни на добрива зросли більш як на три чверті, на кукурудзу – більш ніж на 40%. Але вплив на постачання продовольства певною мірою пом'якшується тим, що всі ці події розгортаються взимку, а не під час збирання врожаю..

Якщо фермери в Україні не зможуть вирощувати та збирати врожай пшениці до липня 2022 року, ланцюжок поставок буде перервано. Але навіть якщо й зможуть, то немає жодних гарантій, що їм вдасться використати необхідну інфраструктуру для перевезення зерна до портів..

Зростання цін на кукурудзу також може призвести до збільшення витрат на корми для тварин та спровокувати подальше зростання цін на м'ясо.

Ціни на пальмову олію також підскочили, оскільки ринки намагаються знайти альтернативу соняшниковій олії, постачання якої зупинилося в портах Чорного моря..

Дані про морські перевезення показують, що комерційні перевезення в Україну та з України значно припинилися після нападу російських військ, а також повідомлень про вибухи у ключових портах Одеси та Маріуполя.. Служби відстеження не виявили судів, які б перетинали Керченську протоку, що сполучає Чорне та Азовське моря. Десятки суден зазвичай щодня проходять протоку, перевозячи сталь, зерно та промислові товари. Дані розвідки Lloyd's List показують, що понад сто суден застрягли біля південного входу до Керчі.

У той час як ціни на енергоносії та інші товари вже викликають глобальну інфляцію, будь-яке припинення поставок з Росії та України може призвести до ще більшого зростання цін та послаблення світової економіки, особливо в Європі..

За оцінкою Capital Economics, найгірший сценарій ескалації конфлікту та санкцій може призвести до зростання цін на нафту до 140 дол.. за барель.

Експерти вважають, що Росія та Україна відіграють вирішальну роль у світовому виробництві неону, ключового компонента для виробництва мікрочіпів, а війни та конфлікти можуть посилити нестачу напівпровідникових компонентів, а також постачання в автомобільній промисловості..

***.

Два роки пандемії COVID-19 показали, як незначні збої в одному регіоні земної кулі можуть спричинити серйозні наслідки в іншому. Дефіцит і стрибки цін на окремий товар — чи то газ, пшениця, алюміній чи нікель — можуть на зразок лавини викликати глобальні потрясіння у всьому світі, який все ще намагається оговтатися від наслідків пандемії..

Втрати для світової економіки вже не просто значні, а величезні.

Найбільше у світі постраждають люди з низькими доходами, оскільки на продукти харчування та комунальні платежі за газ та тепло припадає більша частина їхніх витрат.

Найбільшою економічною шкодою буде в Росії і, звичайно, в Україні, хоча оцінити масштаби збитків, завданих атакованій агресором країні, надскладно, вважають європейські аналітики.. Їх можна зрозуміти, бо щодня війни — це нові втрати, санкції та ризики для глобального ринку.. Об'єктивно оцінити завдані збитки можна буде лише після завершення війни та розуміння часу дії накладених на РФ санкцій.




Додати коментар
:D :lol: :-) ;-) 8) :-| :-* :oops: :sad: :cry: :o :-? :-x :eek: :zzz :P :roll: :sigh:
 Введіть вірну відповідь 
Новости на русском