Україна два тижні протистоїть повномасштабному російському вторгненню. Багато українців вступили до лав територіальної оборони, щоб захищати країну зі зброєю в руках.. Але не менш важливий і економічний фронт.
З непрацюючою економікою Україна не зможе перемогти. Віце-президент з технологій компанії Intellias Роман Павлюк у колонці для Zaxid. net пояснює, чому не варто відмовлятися від роботи на час війни.
Перестаньте волонтерити, жертвуючи робочим часом: якщо у вас зараз є робоче місце, і там є робота – це є ваш основний рубіж захисту Батьківщини!
Поважайте, навіть обожнюйте, підприємців та бізнес, який намагається стабільно працювати в цих умовах: вони зараз хребет економіки!
Подолайте в собі почуття провини того, хто вижив (це «чому я в теплі, якщо інші на передовій»): не можуть усі люди, особливо чоловіки, піти на фронт. Якщо так станеться, то вже через 48 годин армія почне здаватися ворогові через голод.! У кожного своє місце у цій війні, і кожен має вести оборону на своєму рубежі!
Продовжуйте обертати гроші: сплатіть рахунки, заплатіть податки, замовте випічку у вашої знайомої, як ви це робили до війни, зробіть манікюр, стрижку в барбершопі, купуйте продукти в тому ж магазинчику, як раніше, заплатіть за квартиру, сплатіть заняття з терапевтом, з. Намагайтеся тримати обіг коштів максимально можливим, і це буде ваш внесок у боротьбу! І це нормально!
Підприємці, за найменшої нагоди, тримайте бізнес відкритим! Особливо на заході України, де загрози війни мінімальні. Це дуже критично зараз.
Тим, хто виїхав за кордон: шукайте роботу та негайно приступайте до неї. Ваші пожертвування на армію та переклади в Україну, навіть мінімальні, будуть дуже цінними для нас.!
Окремо звертаюся до ІТ-шників: зараз ви чи не єдиний працюючий канал валюти в Україні. Та й уцілілий сектор економіки в цілому. Тому вже сам факт, що ви працюєте – це потужний внесок у перемогу! Є можливість евакуюватись за кордон – окей, зробіть це.
Але не припиняйте роботу на наші українські компанії та не переставайте сплачувати податки в Україні!
«Всіх, хто каже, що як це так можна працювати/торгувати/робити манікюр/ходити в спортзал/піч торт/вчитися, коли в країні війна – посилайте слідом за російським кораблем. Щоразу, коли вам стане боляче і нарине почуття провини «чому я не там», повторюйте: «Я працюю! Це моя боротьба! Це мій рубіж оборони моєї Батьківщини! Я не здам його і здамся сам(а), тому що моя Україна – понад усе! », – радить Павлюк.