Ангела Меркель підписала коаліційну угоду з партією соціал-демократів, частиною якого є програма глибокого перегляду енергетичної політики ФРН, повідомляє Deutsche Welle. Цей документ небезпечний для Росії, перш за все, тим, що в ньому поетапно розписано програма відмови Німеччини від використання вуглеводнів для виробництва енергії. І це при тому, що ФРН є для Росії ключовим споживачем її трубопровідного газу, якого в 2017 р. було поставлено 53,4 млрд кубометрів блакитного палива, що становить близько 27% всіх російських поставок в ЄС. Варто зауважити, що якихось прямих висловлювань на користь того, що Німеччині необхідно відмовитися від російських енергопостачань, в документі не міститься. Однак опосередковано він, поза всяким сумнівом, говорить саме про це. Програма вказує на необхідність прискорення розвитку відновлюваної енергетики, якнайшвидшу відмову від вуглеводневого палива і диверсифікацію джерел його поставок. І її значна частина присвячена альтернативним джерелам, які в найближчі 12 років повинні подвоїти виробництво електроенергії. Кому-то все це може здатися фантастикою, але насправді на сьогоднішній день Німеччина і так більше за інших просунулася в напрямку альтернативної енергетики. Уже сьогодні альтернативні поновлювані джерела забезпечують близько 33% енергоспоживання. До 2030 р. цей показник повинен збільшитися до 66%. Чим це загрожує Росії? Першою жертвою ініціатив Меркель з товаришами впаде російська вугільна галузь, для якої ФРН - восьмий за обсягом експортний ринок. Для російських вугільників повне "закриття Німеччини", схоже вже доконаний факт. До кінця цього року німецьким урядом буде остаточно вироблений план відмови від вугільних електростанцій. Частина з них буде закрита вже в наступному році, а потім і всі інші. Другим "смертником" призначена газова генерація, на частку якої сьогодні припадає близько 12% енергобалансу ФРН. На думку німецької влади, цей напрям слід скоротити вдвічі за рахунок "енергозбереження і підвищення енергоефективності у всіх сферах життя". Самим тривожним для "Газпрому" сигналом може служити та обставина, що в "програмі Меркель" відсутні будь-які згадки про енергетичну співпрацю з Росією. А заодно і про "Північний потік - 2".
Головне, на думку "залізного канцлера" в спідниці, полягає в тому, що Німеччині просто необхідно диверсифікувати джерела поставок. В якості першого кроку авторами доповіді вказується на необхідність початку створення інфраструктури для закупівлі зрідженого природного газу (СПГ). Для тих, хто розбирається в поточній ситуації на енергетичному ринку, це звучить майже як вирок. По суті, мова йде про те, що Росія поступово буде позбавлена ??не лише благодатного місця на ринку, але і вагомої частини валютного доходу. І причина цього родом зовсім не з Німеччини. В кінці минулого року Міжнародним енергетичним агентством (МЕА) був опублікований щорічний звіт World Energy Outlook 2017. Згідно містяться в ньому даними, США зможуть досягти рекордного зростання обсягів видобутку нафти і газу. Домогтися цього буде можливо в результаті початку наступного етапу "сланцевої революції", обумовленої появою нових технологій видобутку нафти і газу зі сланців. Очікується, що до 2040 р. США будуть виробляти щорічно 1,06 трлн кубометрів газу, що перевершує торішній рівень на 40%. Добутий газ зріджуватиметься і виставлятися на світовий ринок СПГ, на якому, за даними експертів МЕА, до 2025-го. Америка займе перше місце в світі. "Зростання виробництва сланцевого газу буде особливо різким до 2025 року, - йдеться в доповіді МЕА. - Насправді це зростання буде найбільшим в історії світового ринку газу, з огляду на, що в період між 2008-му і 2023 роком збільшення показника складе 630 мільярдів кубометрів і перевищить темпи зростання, які спостерігалися в СРСР при нарощування видобутку газу з 1974-го по 1989 рік ". Основним споживачем американського СПГ прийнято вважати країни Південно-Східної Азії і Китай. Це обумовлено тим, що СПГ можна перекидати через моря і океани за допомогою танкерів-газовозів, чого не дозволяє зробити класичний трубопровід. СПГ трохи дорожче трубопровідного газу, але переваги його доставки споживачеві, минаючи протяжні трубопроводи і незговірливі транзитні країни, часто беруть верх. На сьогоднішній день американцям вдалося налагодити поставки СПГ в Азію, але при цьому їх анітрохи не менше цікавить і Європа, яку "Газпром" досі (можливо, через свою наївність) вважає власною вотчиною. Якщо вірити програмі Меркель, ця надія російських газовиків є помилкою. На перевірку ми бачимо, що основний споживач російських енергоносіїв збирається знизити їх витрата. Судячи з того, що в Німеччині вже зараз активно розвивається альтернативна енергетика, а також по небажанню Берліна брати участь в "Північному потоці - 2", Меркель дійсно дивиться на російсько-німецьке енергетичне співробітництво без жодного жалю.
Дійсно, в озвученому нею форматі енергетичної політики, що проходять по території відразу кількох країн (найчастіше, дуже неспокійних) газопроводи починають виглядати майже анахронізмом. Не варто забувати і про те, що прогрес не стоїть на місці і технології видобутку, скраплення і транспортування газу постійно удосконалюються.
А це означає, що вже досить скоро різниця в ціні між російським природним газом і американським СПГ рано чи пізно наблизиться до нуля. З усіма наслідками, що випливають, у вигляді безперервного видавлювання Росії з європейського газового ринку.