Безпека безкоштовною не буває.
Швейцарські банки виходять із того, що за безпеку вкладів потрібно платити. Саме тому відсотки за вкладами у цій країні завжди були найнижчими на планеті. Але зараз Україна у цьому питанні випереджає Швейцарію.
Так, донедавна відсоток на депозити у швейцарських банках становив від 0,05% до 0,1% річних.. Але оскільки в більшості кредитних установ існують різні комісії або доплати за утримання рахунків, на фініші депозиту ці додаткові нарахування зазвичай перевищували нарахований відсоток.. Тобто фактично має місце негативна прибутковість.
Але у 2022 році негативні відсотки закінчилися і, наприклад, у березні 2023-го облікова ставка центрального банку Швейцарії досягла небачених 1,5%.. На це банкірів змусила боротися з інфляцією..
Гроші подорожчали, на що негайно відреагували швейцарські банки та запропонували своїм клієнтам трохи більш прибуткові умови розміщення вкладів. Усього за півроку середній відсоток за вкладами у Швейцарії збільшився до 0,19%, а в деяких банках країни він досяг 0,65%.. Тобто у 5–10 разів зросли відсотки для швейцарських вкладників.
[see_also ids\u003d"
Порятунок від інфляції.
В Україні умовно прибутковими минулого року були вклади у гривні: у більшості банків середньострокові та довгострокові вклади можна було розмістити під 8–12%.
При цьому реальна доходність значно нижча і пояснюється високою інфляцією.. Зокрема, торік інфляція перевищила 26%.. 2023-го ж інфляційні процеси трохи сповільнилися, тому гривневі вкладники за підсумками року можуть навіть отримати невеликий прибуток..
Але значна частина населення особливо не мудрувала, а скористалася звичайним способом боротьби із знеціненням гривні — конвертувала гривневі надлишки у долари чи євро..
Навіть більше НБУ, прагнучи трохи заспокоїти валютний ринок, фактично стимулював спекулятивні розміщення гривні на тримісячних депозитах з подальшою можливістю придбати валюту за офіційним курсом..
Не секрет, що багато таких вкладників скористалися можливістю спекулювати за нехитрою схемою: «розмістив-придбав-перепродав-знов розмістив», багато разів прокручуючи одні й ті самі 100 тис.. грн, а іноді й по кілька таких «порцій» у різних банках.
[see_also ids\u003d"
Валютний «футбол».
Які ж існують можливості для населення, яке має валютні заощадження? Варіантів три.
Перший варіант – найнебезпечніший – зберігати кошти «під подушкою».
Другий - розмістити валютний вклад у банку, але на неприйнятних для багатьох потенційних вкладників умовах. Більшість банків України пропонують 0,01% річних.
Простий приклад: вклад на суму 10 тис.. євро принесе вкладнику цілий 1 євро річної «винагороди». Насправді йтиметься про збитки у розмірі 49 євро, оскільки за розміщення грошей на банківському рахунку ще й встановлена \u200b\u200bкомісія у розмірі 0,5% вкладу.
Більшість банків з іноземним капіталом встановили такі «відсікаючі» комісії з євровалюти у тій чи іншій формі.. Наприклад, є й пропозиції, які передбачають платити за «зміст» вкладу в євро 25 євро щомісяця, незалежно від розміру вкладу. Так, при розміщенні 1 тис. євро банк «конфіскує» у вкладника протягом року майже третину вкладу – 300 євро. Кому таке сподобається?
Щодо долара таких комісій немає, але річна ставка, навіть у банках з вітчизняним капіталом, в основному становить ті ж 0,01%..
При цьому, купуючи валютні ОВДП у Мінфіну під майже 4,75% річних, фінансисти отримують прибуток майже в п'ять тисяч разів більший, ніж платять вкладнику..
Є третій варіант для власників твердої валюти.
Система виштовхує валюту за кордон.
Ще один спосіб убезпечити валютні заощадження — вивезти їх із України.. До цього підштовхують населення відверто непристойні відсоткові ставки щодо долара та мінусові щодо євро.. Держава ж в особі НБУ та Мінфіну має бути зацікавлена \u200b\u200bу тому, щоб валюта і не лежала «під подушкою», і не витікала за кордон. Хоча валюти поки що хоч греблю гати, але невідомо, як воно складеться надалі.
Наприклад, у тій же Польщі зараз без особливих проблем можна розмістити внесок не лише у злотих, а й у євро.. Звичайно, річні відсотки за таким депозитом нагадуватимуть українські. Але головне ж не відсотки, а комісії, які також є, але їх розмір не відверто відсікає. Крім того, там немає обмежень на зняття вкладеної суми після закінчення строку депозиту або достроково.. Тоді як в Україні дозволено знімати еквівалент 100 тис.. грн на день.
Flight capital.
В умовах, коли і долари, і євро в українських банках — небажані гості, зростають ризики концентрації валюти поза рамками банківської системи, а також втечі валютних заощаджень до інших юрисдикцій.. І НБУ мав би піклуватися про те, щоб умови розміщення валютних вкладів громадян та юридичних осіб були якщо і не пристойними, то хоча б не принизливими.
Не секрет, що фінансова стабільність та помітна ревальвація курсу гривні в умовах гігантського дефіциту держбюджету пояснюються тим, що цього року обсяг зовнішньої допомоги перевищує торішній показник на понад 10 млрд дол.. Але зараз ніхто не може сказати, яким буде обсяг фінансового «ленд-лізу» в наступні роки..
Тим більше, що повернути капітали значно важче, ніж просто стримати їхній відтік.. Адже вони можуть згодом трансформуватися у нерухомість, бізнес та інші активи вже на території інших юрисдикцій..
Тому було б корисно для країни, якби Нацбанк ще раз замислився над такими моментами, які стосуються вкладів у валюті:.
На досить стабільному валютному ринку виправдано ліквідувати всі обмеження зі зняття готівки в момент закінчення термінового вкладу.
Ввести обіг державних цінних паперів не лише у гривні та доларі, а й у валюті спільноти, в яку ми прагнемо, тобто у євро, що, сподіваємось, підштовхне банки ліквідувати дискримінацію євро-вкладників.
Знайти ринкові інструменти для усунення нечесної ситуації, коли на вклади клієнтів у доларах, які залучаються фактично за «дякую», закуповуються високоприбуткові валютні ОВДП.
Пом'якшити норми обов'язкового резервування для строкових вкладів (до трьох місяців) громадян та юридичних осіб у будь-якій валюті з метою максимального залучення іноземної валюти до орбіти банківської системи України.
[votes id\u003d"