2079 рік. 9 травня. Червона площа, парад. Хлопчик запитує дідуся:.

- Діду, а що це в тебе за медаль?.

- Це внучок за взяття Рейхстагу. Ох, пам'ятаю страшна битва була. Вижили не всі. Однополчанина не пощастило. Фанера від Рейхстагу відклеїлась і вітром прямо в око принесло.

- Дід, так Рейхстаг же кам'яний!.

- Як це кам'яний? ! Ти що верзеш, шмаркач. Як зараз пам'ятаю: вогкий квітень 2017, на вулиці похмуро, ми в підмосковній Кубинці штурмуємо фашистів, Рейхстаг заклично погойдується на вітрі, ми не їли вже години три-чотири, відступати нікуди - позаду знімальна група і ось з Путіним на устах кидаємося в атаку. А потім нас усіх нагородив Шойгу. Та й твій дід постраждав теж, коли назад в електричці в Москву повертався хулігани напали і побили. Важке був час. Заради вас гинули, щоб ви жили.

- Деед, а ми підемо на Путіна дивитися після параду?.

- Підемо, звичайно, тільки до закриття Мавзолею треба встигнути. І веди себе добре там, а то в ГУЛАГ здам, як братика твого.

- Виходить бабуся теж погано себе вела.

- Чи не задавай зайвих питань, краще дивись - зараз танки поїдуть, представляй, як вони людей будуть тиснути, фашистську нечисть цю.

- А я думав, що ми вже давно перемогли всіх фашистів!.

- А ось тут помиляєшся, онук. Поки є ми - будуть і фашисти.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Приєднуйтесь до груп "Обозреватель Блоги" на Facebook і VKontakte, слідкуйте за оновленнями!.