Європа слідом за США ввела третій пакет санкцій проти Росії: обмеження торкнулися найбільших російських держкомпаній і банків в частині залучення коштів на європейському фінансовому ринку. Але що це означає на практиці і якими наслідками це може загрожувати російській банківській системі? Щоб зрозуміти серйозність обмежень, досить згадати, для чого придумані банки. Сенс їхнього існування в тому, щоб залучати кошти в населення (або компаній) і видавати кредити. Тобто для роботи їм постійно потрібні гроші, які вони можуть знаходити як всередині країни, так і за її межами. Якщо дивитися на структуру зарубіжних запозичень, то частина їх припадає на міжбанківські кредити, а ще одна частина - на облігації (банк випускає цінні папери і продає їх на іноземному ринку, отримуючи живі гроші). За даними Центробанку на 1 липня 2014 року, сукупний борг російських банків іноземним фінансовим установам склав 206,5 млрд доларів. Для порівняння, прибуткова частина федерального бюджету Росії в цьому році очікується на рівні 397,8 млрд доларів. Виходить, що ці фінансові санкції б'ють по найважливішій ланці банківської діяльності: можливостях банків залучати гроші. І видно, що російські банки тут значною мірою покладалися на зарубіжні фінансові ринки. За приблизними оцінками, європейським кредиторам російська банківська система заборгувала близько 80% всіх своїх зарубіжних запозичень. На США припадає близько 15%. "Довгі" і "короткі" гроші Саме США в липні першими ухвалили обмеження проти банків, так чи інакше контрольованих російською владою. Під удар потрапили "Газпромбанк" і "Внешэкономбанк" ("ВЭБ)". Важливо відзначити, що вони формально не є держбанками. Перший контролює "Газпром" (35,54%). Другий взагалі не має банківської ліцензії, оскільки є держкорпорацією і не займається комерційною діяльністю. Санкції, запроваджені щодо обох цих банків американцями, зводяться до наступного: на фінансовому ринку США вони тепер не мають права розміщувати облігації з терміном погашення, що перевищує 90 днів. Це до розмови про "довгі" і "короткі" гроші. Чим більший термін кредиту, тим вигідніше банку: він може використати ці гроші для довгострокових інвестицій. А якщо гроші треба повернути всього через три місяці, то інвестиційна стратегія набуває менш ризикованого і, як наслідок, менш прибуткового вигляду. Коли говорять про третій пакет економічних санкцій Європи проти Росії, то фактично мають на увазі той самий механізм. "Короткі" гроші беріть, бо зовсім вже рвати фінансові зв'язки з Росією ніхто не збирається, але найбільш привабливі "довгі" - для вас закриваються. Наскільки серйозного удару це може завдати по російській банківській системі? Досить серйозного. Адже і "ВЭБ" (який вже потрапив до американського списку санкцій), і "Сбербанк" (щодо якого, за неперевіреними даними газети Wall Street Journal, теж обговорювали санкції) - системотворчі фінансові установи. ВЭБ є співінвестором і кредитором більшості найбільших інфраструктурних проектів, здійснюваних і здійснених в Росії.

Зараз він має щось вирішувати із заборгованістю компаній, які відбудовували Сочі до Олімпійських ігор. У цих умовах закриття американського і, можливо, європейського фінансових ринків для нього є болісним. Про "Сбербанк", що має найбільшу клієнтську мережу в Росії, і зовсім говорити не доводиться. Звичайно, банки не пропадуть: кредитуватися можна і на Близькому Сході, і на Далекому Сході. Але обмеження з боку США і Євросоюзу здатні погіршити їхні фінансові показники.

Оригинал статьи: Гонитва за довгим доларом: чим загрожують санкції банкам РФ