З початком повномасштабної війни евакуювати вдалося не всі заклади з дітьми: чому так сталося?

16 травня 2022, 18:42 | Україна
фото з Зеркало недели
Розмір тексту:

З початку повномасштабної російсько-української війни в Україні повністю або частково евакуювали з небезпечних зон 264 заклади різного підпорядкування, де цілодобово перебували діти. Але це навіть не половина закладів, дітей із яких потрібно вивезти у безпечне місце. Про проблеми, з якими стикалися евакуйовані сім'ї, що відбувалося з інтернатними закладами та чому не вдалося евакуювати всіх дітей, в інтерв'ю ZN. UA розповіла радниця-уповноважена президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар'я Герасимчук. З нею поспілкувалася Алла Котляр.

«Ми проаналізували дані щодо 702 закладів різного підпорядкування (МОЗ, МОН, Мінсоцполітики, недержавної форми власності), в яких цілодобово перебували діти. Згідно з останньою інформацією, представленою тиждень тому на засіданні Координаційного штабу, 264 з цих закладів здійснили часткову або повну евакуацію.. У межах України було евакуйовано 83 установи: 42 – МОН, 13 – МОЗ, 26 – Мінсоцполітики та 2 – недержавної форми власності. За кордон – 181 заклад: 97 – МОН, 8 – МОЗ, 63 – Мінсоцполітики та 13 – недержавної форми власності. Усього із закладів цілодобового перебування було евакуйовано понад 6 тисяч дітей. Трохи більше двох тисяч із них по Україні. Ці цифри щодня збільшуються. Тобто велика кількість закладів евакуювалася», – наголосила Герасимчук..

За її словами, моніторинг закладів, переміщених до інших регіонів України, здійснюють міністерства, у віданні яких вони знаходяться. За останніми даними, потреби всіх закладів практично забезпечені. Іноді виникає потреба в якомусь сезонному одязі. Але практично миттєво вона закривається благодійним сектором.

«Є певні проблеми у забезпеченні дітей гаджетами. Міносвіти моніторить усі установи по Україні щодо можливості підключення дітей до дистанційної освіти. Всі діти, переміщені Україною, перебувають у безпеці, як це можливо», – додала уповноважена.

Проте, вона зазначила, що, на жаль, є певний перелік закладів, з міркувань безпеки, які не можна називати, для яких уряд України намагається зараз організувати гуманітарні коридори, та вивезти дітей, серед яких є складні, комплексні захворювання..

«Це заклади, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях. Є зв'язок із керівництвом закладів. Є розуміння, що гуманітарної катастрофи поки що немає, але діти однозначно перебувають у великій небезпеці та їх потрібно вивезти.. На жаль, погодження щодо гуманітарних коридорів поки що немає», – зазначила уповноважена.

[see_also ids\u003d"

При цьому за даними омбудсмена Людмили Денисової, за більш ніж два місяці повномасштабної війни понад 2 тисячі українських дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування окупанти вивезли до Росії.

Водночас на запитання, чому так сталося, що зазначені заклади опинилися у такій ситуації, Герасимчук зазначила, що «не можна сказати, що є одна проблема».

Вона пояснила, що частково причиною є небажання їхати деяких батьків-вихователів прийомних сімей та ДБСТ. Хтось боявся залишити будинок, у когось родичі потребували спеціального догляду. Хтось не поспішав, сподіваючись, що лихо обійдеться, бо було тихо. Але іноді, як сказала уповноважена, ситуація міняється.

«Десь, можливо, ми не доопрацювали. Десь військово-цивільні адміністрації, які відповідають за евакуацію та приймають рішення про переміщення закладу, були впевнені, що все добре, і заклад у безпеці. Десь працівники цих закладів не готові супроводжувати дітей. Випадки всюди різні, і абсолютно індивідуальні», – заявила Герасимчук.

Вона додала, що служби у справах дітей працювали з такими вихователями. І подібні випадки, за словами уповноваженої, не є масовими.. І це не той випадок, коли вихователі спеціально саботували евакуацію.

«Але, наприклад, вважається, що сімейна форма виховання – це все-таки сім'я. Були поодинокі випадки, коли батьки-вихователі з якихось причин не могли виїхати, та дітей евакуювали разом із закладами чи організованими групами. Тим часом вже саме собою переміщення (чи то по Україні, чи за кордон) є великою психологічною травмою для дитини. Це не поїздка на відпочинок і триває досить довго», – зауважила Герасимчук і додала, що випадки, коли діти залишаються у небезпечних місцях, часто бувають приводом для маніпуляцій із боку ворога, залишаються.

[see_also ids\u003d"

Зазначимо, що на початку війни інтернатні заклади Міносвіти знову відправили дітей додому. Так, як це було на початку карантину два роки тому. Герасимчук пояснила це тим, що коли діти мають батьки, не позбавлені батьківських прав, то це батьківські діти.

«Наприклад, дитина навчалася у спеціальній школі. Під час воєнного стану він повинен перебувати із сім'єю. Інша справа, що є випадки, коли дитина перебувала у процесі позбавлення батьків батьківських прав. Наприклад, щодо неповноцінної участі батьків у вихованні дитини. Є діти, які перебували в установах інституційного догляду, бо сім'я мала складні життєві обставини.. Дітей, які могли повернутися до родин, повернули», – пояснила Герасимчук.

Проте існує група у МОН, яка моніторить стан цих дітей.

Уповноважена зазначила, що уряд навчений карантином, коли всіх дітей відправили до батьків, та були певні проблеми.. На Координаційному штабі це питання також тримається на контролі, де перебувають діти, у якому стані. Якщо є якісь проблемні моменти, вони вирішуються. За час війни це питання піднімалося неодноразово.

Повідомлялося, що понад 650 дітей постраждали в Україні внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ. За офіційними даними ювенальних прокурорів 229 дітей загинуло та понад 421 поранено.




Додати коментар
:D :lol: :-) ;-) 8) :-| :-* :oops: :sad: :cry: :o :-? :-x :eek: :zzz :P :roll: :sigh:
 Введіть вірну відповідь         
Новости на русском