У світі збільшуються алергічні прояви, зокрема анафілактичний шок. З кожним роком зростає кількість алергічних проявів – реакцій на ті чи інші ліки, продукти, укуси комах тощо. Найбільш небезпечною алергічною реакцією, яка несе загрозу життю, є анафілактичний шок.

Цей стан потребує невідкладної медичної допомоги. Під терміном «анафілактичний шок» розуміють алергічну реакцію негайного типу, спричинену надмірною чутливістю організму до різних антигенів (чужорідних речовин).

При поєднанні подібної речовини (антигена) з антитілами (клітинами-«захисниками» організму) відбувається «викид» у кровоносне русло людини певних біологічно активних компонентів, таких як гістамін, брадикінін, серотонін, що веде до підвищення проникності кровоносних судин, порушення циркуляції крові.

Внаслідок таких змін в організмі відбувається своєрідне «скупчення» крові на периферії тіла, різко падає артеріальний тиск, а отже, внутрішні органи, тканини організму та мозок не отримують необхідної кількості кисню, що призводить до втрати свідомості.

Трохи статистики.

Згідно зі статистичними даними, у різних країнах поширеність такої алергічної реакції, як анафілактичний шок, суттєво різниться.. Так, наприклад, у Російській Федерації поширеність анафілактичного шоку становить у середньому 1 випадок на 70 тис.. населення на рік. І головними причинами розвитку анафілактичного шоку є медикаментозні препарати, укуси перетинчастокрилих комах (бджоли, оси тощо).

У Казахстані, як і на більшій частині пострадянського простору, поширеність та причини шоку приблизно такі самі, як і в Росії. А от у країнах далекого зарубіжжя ситуація дещо інша: у Канаді на 10 млн населення зафіксовано лише 4 випадки анафілактичного шоку, у Німеччині – 79 випадків на 100 тис.. , а в США у 2013 р.. анафілактичний шок став причиною 1500 випадків летальних випадків.

Основні? фактори розвитку анафілактичного шоку.

Пусковим механізмом у розвитку анафілактичного шоку є контакт хворого з алергічною речовиною. У ролі алергенів найчастіше виступають речовини білкової або полісахаридної природи, а також низькомолекулярні сполуки (гаптени), які набувають алергенних властивостей після зв'язування з білком «господаря». Алергени проникають в організм людини кількома шляхами: пероральним (через їжу), парентеральним (за допомогою ін'єкцій), черезшкірним (укуси комах) або інгаляційним (через дихальні шляхи).

Серед безлічі причинних факторів розвитку анафілактичного шоку найбільш поширені такі:.

• лікарські засоби:.

антибактеріальні препарати, вакцини, гормональні препарати, вітаміни (особливо вітамін В1, анестетики (знеболюючі препарати), рентгенконтрастні речовини та ін.;

• укуси комах (оси, бджоли, шершні);

• харчові продукти: деякі види риби, ракоподібних, яйця, коров'яче молоко, арахіс, бобові, харчові біологічні добавки;

• фізичні фактори, насамперед загальне переохолодження;

• контакт із виробами з латексу: рукавички, гумові пробки, катетери тощо.

Як проявляється анафілактичний шок?

Для клінічної картини анафілактичного шоку характерний стрімкий та бурхливий розвиток симптомів.. Перші ознаки з'являються буквально через кілька секунд або хвилин після контакту людини з алергічною речовиною (алергеном). Насамперед відбувається пригнічення свідомості, різке падіння артеріального тиску, з'являються судоми, може бути мимовільне сечовипускання.

У більшості людей анафілактичний шок починається з відчуття відчуття жару, почервоніння (гіперемії) шкіри, появи болю за грудиною, головного болю та страху смерті. На тлі падіння артеріального тиску пульс стає ниткоподібним..

Крім вищеописаної класичної картини анафілактичного шоку, існують варіанти з переважним ураженням певних органів:.

З ураженням шкірних покривів, що виявляється наростаючим шкірним свербінням, почервонінням (гіперемією) шкіри, появою кропив'янки та набряку Квінке (набряк мускулатури носоглотки).

З ураженням нервової системи (т. церебральний варіант). Характеризується появою сильного головного болю, підвищеною тактильною чутливістю, нудотою та блюванням, судомами, мимовільним сечовипусканням та дефекацією, втратою свідомості..

З ураженням органів дихання (т. астматичний варіант). У цьому випадку домінує задуха внаслідок набряку слизової оболонки дихальних шляхів та спазму гладкої мускулатури верхніх дихальних шляхів.

З ураженням серцевої діяльності (т. кардіогенний варіант). При цьому виді шоку спостерігається розвиток гострого міокардиту (запалення м'язової оболонки серця) або інфаркту міокарда.

Перша допомога при анафілактичному шоці.

Що може зробити сам хворий або оточуючі його люди.

Якщо існує найменша підозра на розвиток анафілактичного шоку, необхідно негайно спричинити швидку допомогу. До приїзду лікаря необхідно спрямувати зусилля на припинення подальшого надходження алергічної речовини в організм. Якщо причиною анафілактичного шоку став укус комахи (бджола, оса тощо). ), слід не гаючи часу накласти джгут вище місця укусу, тим самим блокуючи надходження алергічної речовини в загальний кровотік.

Потерпілому потрібно надати горизонтальне положення, укласти його на спину. Для того щоб запобігти розвитку асфіксії (задухи) внаслідок заходження мови або аспірації блювотних мас, голову хворого потрібно нахилити на бік. Необхідно зняти з хворого будь-які речі та одяг, що здавлюють шию, живіт та грудну клітину, щоб забезпечити приплив кисню.

Що може зробити лікар.

При госпіталізації хворого з ознаками анафілактичного шоку тактика надання первісної допомоги також має бути спрямована на обмеження надходження алергічної речовини у кровоносне русло. Для цього вище місця укусу або введення медикаментозного препарату лікар повинен накласти джгут і зробити серію ін'єкцій спеціальним лікарським розчином навколо місця потрапляння алергену в організм.

Хворого забезпечують кисневою подушкою, щоб максимально збільшити надходження кисню. Паралельно з цими маніпуляціями вводять протиалергічні засоби. Наступним кроком у лікуванні анафілактичного шоку є нормалізація серцево-судинної та дихальної діяльності. Також необхідно зменшити проникність судинної стінки та запобігти розвитку пізніх ускладнень, спричинених анафілактичним шоком..

Профілактичні заходи.

Для зниження ризику розвитку анафілактичного шоку необхідно ретельно відстежувати всі прояви алергії на різні речовини (лікарські препарати, харчові продукти та ін.). ), щоб у подальшому уникати повторного проникнення цього алергену в організм.

Люди, які раніше перенесли анафілактичний шок, повинні завжди носити при собі карту із зазначенням речовини, на яку вони мали алергію.. У жодному разі не нехтуйте цими правилами, так вони можуть врятувати вам життя! Пам'ятайте, що анафілактичний шок є реальною загрозою для життя.

globalscience. ru.