Якщо вам за 60 років, то кожна додаткова година на день, проведена у кріслі, підвищує ризик інвалідності в майбутньому..

Незалежно від того, скільки вправ ви виконуєте. Про це повідомляє Northwestern Medicine.

Це перше дослідження, яке виділило сидячий спосіб життя як самостійний фактор ризику інвалідності, який не залежить навіть від помірних фізичних вправ, які людина виконує в інший час.

По суті, сидячий спосіб життя – це найважливіший фактор ризику інвалідності.

Якщо взяти двох 65-річних жінок, одна з яких сидітиме по 12 годин на день, а друга – по 13, то для другої все закінчиться набагато гірше. Дослідження показало, що за 1 додаткову годину в кріслі вона розплатиться на 50% більшим ризиком інвалідності у майбутньому..

«Це перший випадок, коли вчені продемонстрували зв'язок між сидячим способом життя та інвалідністю, що не залежить від фізичних вправ, що так рекомендуються лікарями», - каже Дороті Данлоп (Dorothy Dunlop), професор Школи медицини Файнберга при Північно-Західному університеті. За її словами, сидіння – це не просто синонім неадекватної фізичної активності.

Дослідження професора Данлопа було опубліковано у виданні Journal of Physical Activity \u0026 Health 19 лютого.

Непрацездатність – це тією чи іншою мірою проблема для 56 мільйонів американців. Вона визначається як нездатність виконувати базові дії, включаючи одягання, їду, купання, пересування по кімнаті. Такий стан пов'язаний із підвищеним ризиком госпіталізації та визначення пацієнта до будинків догляду, на що щорічно витрачається кожен четвертий долар американської охорони здоров'я.

«Наші результати означають, що дорослі люди повинні зменшити кількість годин, які проводяться в сидячому положенні, включаючи перегляд телевізора та роботу за комп'ютером.. Причому ця вимога не залежить від вашої участі у фізичних заняттях», - каже дослідниця.

Вчені зосередилися на групі з 2 286 учасників віком від 60 років з національного дослідження здоров'я та харчування (National Health and Nutrition Examination Survey). Вони порівнювали людей з приблизно однаковим станом здоров'я та рівнем помірної фізичної активності. Помірну фізичну активність можна уявити як швидку ходьбу, коли ви, наприклад, спізнюєтеся на зустріч.

Учасники дослідження з 2002 по 2005 рік носили акселерометри, які допомагали вимірювати час, проведений у сидячому положенні, а також загальний рівень фізичної активності. Моніторинг за допомогою акселерометрів дуже важливий, оскільки це є об'єктивним результатом.. Чим старший пацієнт і важче, тим більше він схильний переоцінювати свою рухливість. У попередніх роботах вчені спиралися на відповіді пацієнтів, але це дуже ненадійно..

Дослідження на тваринах показали, що нерухомість – це окремий фактор ризику проблем зі здоров'ям. Данлоп каже: Це стало першим фрагментом мозаїки об'єктивних свідчень, отриманих на тваринах..

Щоб зменшити час сидіння, професор Данлоп пропонує наступне:.

• Вставайте, коли розмовляєте по телефону, а також під час робочої зустрічі.

• Коли ви їдете до магазину, паркуйте машину на найвіддаленішому місці..

• Коли ви встаєте за склянкою води, пройдіться по будинку чи кабінету.

• На короткі дистанції йдіть пішки, залишаючи машину вдома.

• Якщо здоров'я дозволяє, не користуйтеся ліфтами.

Данлоп сама носить на зап'ясті браслет, який відстежує її рух протягом дня. Пристрій синхронізовано з її смартфоном та комп'ютером. Вона створила соціальне коло зі своїх рідних та друзів, які стежать за рухливістю один одного та допомагають підтримувати здоровий рівень активності..

«Це чудова мотивація для того, щоб залишатися у русі», - каже професор.

medbe. ru.