Донецький Шахтар станом на кінець вересня відіграв вже понад півтора десятки офіційних матчів: вісім у кваліфікації до Ліги Європи та Ліги конференцій, ще сім – в Українській Прем’єр-лізі. А ще один матч гірники провели у Кубку України, де пройшли Полісся Ставки.

Одним із гравців, хто мав багато ігрового часу на старті сезону був бразильський лівий захисник Педро Енріке. Утім, у вересні вболівальники побачили бразильця лише в останньому матчі проти Зорі. Причина – приємні сімейні обставини, адже футболіст став батьком.  

Про новий виклик у житті, кваліфікацію до єврокубків, прощання із Кевіном та Георгієм Судаковим, а також фізичні навантаження Арда Турана Педро Енріке поспілкувався із Football.ua.

"Дуже радий, що був поруч з дружиною в момент народження доньки" — Педро, у матчі із Зорею ти з'явився на полі вперше за останній місяць. Засумував за виступами за Шахтар?

— Звісно, я засумував за футболом у період цієї відсутності. Важлива і дуже приємна подія у житті змусила мене відірватися від улюбленої гри, від заняття, яким я займаюся щоденно. Люди, які занурені у спорт, не проводять і дня без тренувань або якогось спортивного контексту. Тому я радий повернутися до тренувального процесу.

– Чи готовий ти поділитися деталями цієї радісної події?

– Авжеж, у мене народилася донечка. Я вважаю, що в житті людини це найкраща подія, яка може трапитися. Я дуже радий, що мав нагоду бути поруч з дружиною в момент народження нашої доньки. Чесно, друже, мені складно якось це описати словами, але це щось неймовірне. Щоразу, коли я це усвідомлюю, коли я про це замислююся, мені перехоплює подих.

– З точки зору психології, після народження дитини в тобі щось змінилося?

– Звичайно, це дуже велика відповідальність, яку я зараз приймаю і хочу її проживати. Це усвідомлення того, що зараз ти також маєш відповідати за чиєсь життя, за іншу людину. Це випробування, але дуже приємне. Звичайно, воно вплинуло на мене, я сам по собі дуже екстравертна особистість: постійно жартую, постійно роблю веселі дурниці (в рамках дозволеного, звичайно), але зараз настав час стати більш серйозним. Я не відрікаюся від свого життєвого стилю, залишаюся таким, яким я є, але турбота про мою доньку виходить на перше місце у списку пріоритетів.  

"Нам потрібно врегулювати невелички деталі в плані реалізації"   – Цей сезон Шахтар розпочинав матчами у кваліфікації Ліги Європи. Ільвес ви пройшли досить легко, хоча другий матч посіяв невеличку тривогу за здатність команди реалізовувати свої шанси. В чому тоді виникла основна складність?

– Так, ти вдало зауважив: створюємо багато моментів, але в окремих іграх нас підводить реалізація. Якщо аналізувати пройдений шлях станом на зараз, то що стосується кількості створених моментів, яскравої гри, яку демонструємо, то це можна занести в рамки нашої постійності. Є певні деталі, зокрема, останній пас, неправильно прийняті рішення в момент потенційної реалізації. Разом із тренерами ми аналізуємо ці процеси, конкретизуємо кожен епізод, розбираючи, як раще було вчинити.  

Словом, робимо висновки, які можна було б імплементувати у майбутньому. Тому, я переконаний, що з нашим підходом все правильно, результат прийде. Гра нас цілком задовольняє і будемо працювати над завершальними стадіями. Можливо, варто додати трішки більше точності. Це вже індивідуальні нюанси, над яким кожен з нас буде працювати.  

– Після Ільвеса ви яскраво вибили Бешикташ. І матч, який завершився вашою перемогою 4:2 багато хто вважає найкращим у виконанні Шахтаря цього сезону. Чи погоджуєшся із цим чи, можливо, був матч, де команда грала ще краще?

– Я погоджуюся, що з Бешикташем ми провели дуже якісні ігри, як стосовно командної побудови, так і індивідуальних якостей. Проте, на мою думку, у нас цього сезону було й чимало інших гарних матчах у виконанні нашої команди. Як я і наголошував у своїй попередній відповіді, дуже часто бракує якоїсь деталі у завершальній стадії. Тому не став би виокремлювати якусь окрему гру. Більшістю з них я задоволений, як і наш тренерський штаб. Ми працюємо над покращенням технічних деталей, яких іноді бракує, аби здобувати більш впевнені результати.

– Чого забракло команді для підсумкового успіху у протистоянні із Панатінаїкосом?

– З точки зору якості та створення моментів, у матчах із Панатінаїкосом ми виглядали добре. Особливо, у другому протистоянні. На жаль, ми не зуміли відзначитися забитими м’ячами і програли у серїі пенальті. Що стосується якогось малюнку гри, то ми повністю виконали усі поставлені задачі Арди Турана, усі командні чи індивідуальні настанови, якими він нас забезпечив. Футбол такий – ти не забив, значить не зміг перемогти. А якщо не переміг, то не кваліфікуєшся далі. Я вкотре наголошую: нам просто потрібно відрегулювати ті невеличкі деталі, яких інколи бракує. Особливо, в останній третині поля, що стосується завершальної стадії атаки. Впевнений, ми зможемо значно краще поєднати свої бажання та свою гру зі здобутими результатами.

– Якщо проаналізувати останні матчі проти Серветта, вони дуже непростими були для вашої команди. Чи чекали ви, що буде аж настільки нелегко?

–  Безумовно, ми знали про складність суперника. Не очікували легкої гри, в принципі. На моє переконання, у сучасному футболі не існує такого поняття, як прості ігри. Всі вміють грати та нав’язувати той чи інший стиль. Ми виконали завдання Арди Турана, але на жаль, не змогли до кінця реалізувати його побажання щодо гри при стандартних положеннях. Пропустили гол з кутового, але важливо, що зуміли відзначитися і перевести гру в екстра-тайм, де забили вирішальний гол і пройшли далі, в основний етап Ліги конференцій. Всередині команди всі були готові на 100%, попри загальну втому, ми були налаштовані працювати та забезпечити той результат, який потішив вболівальників.

– Про загальну втому. І головний тренер Полісся Руслан Ротань, і півзахисник Динамо Владислав Кабаєв розповідали мені, що фактор логістики – дуже важливий. Вони вважають, що матчі перших турів УПЛ за участі представників України у єврокубках можна було б перенести для забезпечення позитивного результату українських клубів у єврокубках. А що думаєш ти?

– Можу тебе завірити: це дійсно складно. Звичайно, нам були відомі всі ці логістичні нюанси, адже в країні війна і пряме авіасполучення з України зараз відсутнє. Наші переїзди займають значно більше часу, ніж це тривало би за нормальних умов. Ми усвідомлювали, що подібні нюанси створюють різницю час від часу. На мою суб’єктивну думку, переноси мають сенс. Як мінімум, у нас буде більше часу на відновлення, на те, щоб демонструвати більш якісну гру. Ми зуміємо нормально відпочити та підійти до матчів у кращих фізичних та ментальних кондиціях. Таким чином, так виграють всі сторони.  

Це ті самі деталі, про які постійно наголошують у медіа, коли говорять про те, що футбол складається з деталей. Я справді вважаю, що подібні епізоди також можуть створювати різницю на футбольному полі.  



– Під час літніх зборів багато обговорювалося, що Арда Туран закладав фізичний фундамент. Ви працювали в режимі триразових тренувань. Наскільки важко вам дався підготовчий етап? Через які страждання довелося пройти?

– Безумовно, це складно. Особливо на контрасті після попередніх сезонів. Майже ні в кого з хлопців не було такого досвіду. Тренування три рази на день – це справді було непросто, але я вважаю, що це було корисно і важливо для нашої фізичної та ментальної підготовки. Зараз воно має свій вплив на сезон. Ми можемо значно краще проходити відрізки матчів, коли десь треба увімкнутися з фізичної точки зору. Ми вижили після зборів, усі живі-здорові, готові грати далі.

– За стилем гри ти постійно підключаєшся до атак, нерідко б’єш з дальньої дистанції. Разом із тим, цього сезону ти ще не забивав. Чи турбує тебе цей факт?

– Так, певною мірою це мене турбує. Але в першу чергу я захисник і команді важливі мої оборонні якості за моєю позицією. Утім, я переконаний, що з моїм набором скілів я можу бути корисним команді і попереду, в атакувальній фазі. Тому так, трохи турбує, що цього сезону у мене порожньо в графі забитих м’ячів, але я переконаний, що щоденна праця допоможе мені зростати та приносити користь команді і покращити особисті показники. Вірю у свій потенціал та продовжу наполегливо працювати.

"Судаков – дуже інтелігентна особистість"   – Раніше твоїм партнером по лівому флангу був Кевін, який в кінці літнього трансферного вікна перейшов до Фулгему. Що ти сказав йому на прощання?

– В першу чергу, побажав йому удачі. Це хлопчина, який щойно отримавши м’яч, перетворюється на справжнього мага. Він сам по собі чудова людина, тому заслуговує всього найкращого. Я йому цього і бажаю.

– Окрім Кевіна Шахтар залишив і Георгій Судаков, який перейшов до Бенфіки. Дехто з вболівальників переживає за його адаптацію у Лісабоні, зокрема, за знання португальської мови. Він з вами пробував говорити португальською?

– Насправді, Георгій – дуже інтелігентна особистість, дуже розумний хлопець. Я впевнений, що він здатен вивчати щось нове швидко. Судаков – експерт в багатьох питаннях. Переконаний: дайте йому трішки часу і він зможе з вами підтримати розмову португальською мовою.  

– На полі відсутність Кевіна та Судакова вже позначається, в останніх матчах видно, що їх бракує і команда зараз перебуває в періоді певного пошуку нової ігрової взаємодії. А як їхній відхід позначився на атмосфері в роздягальні?

– Нас покинули два дуже якісні виконавці, тому певний час ми будемо відчувати їхню втрату як в рамках футбольного поля, так і в роздягальні. Це футболісти, які вміли робити різницю на полі. Проте, я вірю та переконаний у потенціалі наших новоприбулих гравців. Їм потрібно трішки часу, аби знайти свій стиль гри тут та вдало імплементувати його у командний стиль. Ми працюємо цілий тиждень на тренуваннях, аби мати змогу продемонструвати це безпосередньо в іграх. Я переконаний, що зараз потрібно трішки запастися терпінням.

– Якраз про новачків наступне питання: до Шахтаря нещодавно прийшли Лукас Феррейра, Лука Мейрелліш та Ізакі. Двоє останніх вже відзначилися дебютними голами. Як відбувається їхня адаптація у новому колективі?  

– Вони славні хлопці, я бачу в них багато потенціалу. І взагалі, це приємні люди. В цілому, у нас команда сповнена бразильської діаспори, тому їм легше комунікувати та почуватися частиною колективу. Ми маємо одну ціль і ми намагаємося разом до неї йти. Впевнений, за рахунок наполегливої праці та єдності в команді, ми зможемо виконати поставлені завдання.

(у цей момент за спиною Педро Енріке з’явився Педро Віктор – прим. автора).



– До речі, користуючись нагодою: а як ви визначили, хто з вас двох матиме ім’я Педріньо?

– Педро Віктор висловив бажання залишитися під ім’ям Педріньо, тому я поступився : ).  

– Наостанок, про Лігу конференцій. У вас у суперниках: Легія, Брейдаблік, Шемрок Роверс, Абердін, Хамрун Спартанс та Рієка. З яким з цих суперників ви чекаєте зустрічі найбільше? Ясно, що грати доведеться з усіма, але можливо, хтось виглядає для вас більш привабливим з точки зору спортивного інтересу?

– Немає якоїсь одною команди, усі суперники достойні. З кожним з них у нас однакова мета – здобувати три очки і поповнювати нашу колекцію перемог. Перед грою з кожним з них, ми працюватимемо із додатковою наполегливістю та будемо грати із однаковим запалом та бажанням.