Багато хто жартує про Рубена Аморіма після невдалого старту сезону для Манчестер Юнайтед, але не варто забувати й про колишніх тренерів "червоних дияволів". Трьох з них звільнили протягом чотирьох днів.
"Eric ten Weeks" Рішення керівництва Байєра звільнити Еріка тен Гага так швидко сприймається як справжній шок. Воно також кидає тінь на репутацію спортивного директора клубу Сімона Рольфеса та генерального директора Фернандо Карро, які ще в травні палко відстоювали кандидатуру нідерландця.
"Розставання на такому ранньому етапі сезону є болючим, але ми відчули, що це необхідно", — заявив Карро у понеділок. Виникає резонне питання: чи провели вони ретельну перевірку перед тим, як наймати тренера?
Але, з іншого боку, ще кілька років тому, після успішної роботи в Аяксі, тен Гаг вважався одним з найперспективніших спеціалістів Європи. Він тричі виграв чемпіонат Нідерландів і вивів команду до півфіналу Ліги чемпіонів у 2019 році. Навіть його перший рік у Манчестер Юнайтед виглядав багатообіцяльно, а звільнення частіше пояснювали хаосом у керівництві клубу, а не його професійними недоліками.
Проте зараз Леверкузен опинився в скрутному положенні. Клуб демонстрував готовність продати майже будь-кого з гравців, які бажали піти, а такі футболісти, як Малік Тілльман, підписували контракти, розраховуючи саме на те, що їхнім тренером буде тен Гаг.
Його нетривалу каденцію вже встигли прозвати "Erik ten Weeks". Це, звісно, перебільшення — він пропрацював 62 дні (трохи менш як 9 тижнів) і провів лише два матчі в Бундеслізі. Остаточною крапкою стала нічия 3:3 з Вердером, що грав в меншості, коли Леверкузен втратив перевагу 3:1. Це сталося через тиждень після поразки в першому ж матчі сезону від Гоффенгайму. Єдиною перемогою тен Гага за весь час стала гра в кубку Німеччини з командою з четвертого дивізіону.
Але спортивні результати стали лише вершиною айсберга. Майже з самого початку тренер своїми рішеннями та поведінкою викликав роздратування. Він безпідставно переніс товариський матч проти молодіжки Фламенго, що закінчився ганебною поразкою 1:5. Він публічно виступив проти відходу Граніта Джаки, хоча керівництво заявило, що готов розглянути пропозиції. Він критикував власних гравців за недостатню фізичну готовність, хоча саме він відповідав за їхню підготовку. До того ж, гравцям не сподобались вправи на віджимання.
Йому також не вистачало харизми та лідерських якостей, необхідних для керівництва командою. За словами джерел, його передматчові настанови були блідими, а перед грою з Гоффенгаймом він і взагалі не зібрав команду. Це різко контрастувало з роботою його попередника, Хабі Алонсо, який докладав зусиль, щоб інтегруватися в клуб та покращити свої навички.
Леверкузен завжди хвалили за врівноважені та розсудливі рішення. Звільнення тен Гага може серйозно похитнути цю репутацію. Зараз клубу належить знайти нового тренера під час міжнародної паузи. Серед кандидатів називають колишнього наставника Барселони Хаві та експерта Бундесліги Марко Розе.
Хто б не очолив команду, історія з Еріком тен Гагом ще довго залишатиметься уроком для всієї футбольної спільноти.
Досі The Special One, але є нюанс Відхід Жозе Моурінью з посади головного тренера Фенербахче після лише 14 місяців роботи став логічним завершенням періоду, наповненого скандалами, внутрішніми конфліктами та незадовільними результатами.
Формальним приводом для звільнення стали невдачі на старті сезону: поразка від лісабонської Бенфіки в кваліфікації Ліги чемпіонів та лише одне очко в першому матчі турецької Суперліги. Однак справжні причини були набагато глибшими.
Ще минулого сезону Моурінью продемонстрував класичну модель поведінки, яка часто затьмарювала спортивні результати. Він отримав низку дискваліфікацій, зокрема за образливі висловлювання на адресу тренерів Галатасарая та фізичний конфлікт з одним із них. Але найбільше роздратування у керівництві та фанатів викликала його постійна зверхність. Після однієї з поразок він заявив, що за останні сім років досяг більшого в єврокубках, ніж увесь турецький футбол за свою історію. Ці слова сприйняли як глибоку образу, яка ставила під сумнів його відданість клубу.
Цей сезон почався з нових конфліктів. Не зважаючи на активність на трансферному ринку, Моурінью публічно критикував керівництво за відсутність чіткого плану та нездатність зберегти ключових гравців, таких як Един Джеко і Душан Тадич. Його відкриті випади проти віце-президента клубу, який дозволив собі необережні коментарі щодо матчу з Бенфікою, стали останньою краплею. Всередині клубу це розцінили не як турботу про справу, а як послідовну політику тренера ставити себе вище за клуб, керівництво і всю турецьку лігу.
Важливу роль відіграла і гра команди. Попередник Моурінью, Ісмаїл Картал, не виграв чемпіонат, але запропонував атакуючий та видовищний футбол. Моурінью ж дотримувався своєї знаменитої оборонної тактики, що призвело до різкого падіння відвідуваності.
Остаточне рішення прийняв президент клубу Алі Коч, який знаходиться під великим тиском через відсутність чемпіонських титулів з 2014 року. Цікаво, що саме призначення Моурінью допомогло Кочу переобратися минулого літа, що робило їхні долі тісно пов'язаними. Але незадоволення уболівальників і погані результати змусили президента піти на радикальний крок. Показово, що вартість акцій Фенербахче на біржі зросла на 6% одразу після оголошення про відхід португальського спеціаліста.
Таким чином, звільнення Моурінью не було спонтанним. Воно стало наслідком поєднання трьох факторів: його власного конфліктного стилю, нездатності знайти спільну мову з керівництвом та невдоволення фанатів через нудну гру та відсутність очікуваного результату. Ідеальний на папері союз між найскандальнішим тренером світу та одним з найбільш емоційних клубів Євразії виявився неможливим.
Єврокубковий крах
Історія звільнення норвезького спеціаліста Уле Гуннара Сульшера вас нічим не вразить. Бешикташ під його керівництвом посів четверте місце в лізі, а останньою краплею стала відсутність єврокубків у поточній кампанії. Уле Гуннару Сульшеру придбали 11 гравців цього літа, але цього все одно не вистачило, щоб дати результат.
В Лізі Європи команда вилетіла від Шахтаря з загальним рахунком 2:6, а в Лізі конференцій поступилась швейцарській Лозанні — 1:2. Цього вже керівництво не стерпіло.
Використані матеріали BBC та The Athletic