Цей євросезон вийшов для італійського футболу насиченим і контрастним. Одні матчі викликали розмови про небувалий кризі Кальчо, інші - про відродження колишньої слави. Якщо ж оцінювати, уникаючи категоричних оцінок, то в наявності пускати не зліт, але стійкий прогрес. Італія в цьому сезоні заробила коефіцієнт 17. 333, поступившись лише Іспанії з Англією. Зростання очевидний: в минулому сезоні італійці набрали 14. 250, в позаминулому - лише 11. 500. Правда, до рівня сезону-2014/15 (19. 000) дотягнутися все одно не вдалося, але той показник був винятком. Навіть в сезоні-2009/10, коли Інтер виграв Лігу чемпіонів, Серія А отримала менше (15. 428).
Італія закріпилася на третьому місці в зведеній таблиці за п'ять років, зумівши відірватися від Німеччини. Актуальна п'ятірка лідерів виглядає так: Іспанія - 106. 426, Англія - ??79. 605, Італія - ??76. 249, Німеччина - 71. 427, Франція - 56. 415. Це не несе особливих наслідків, адже завдяки змінам регламенту перша четвірка країн відправляє в груповий етап ЛЧ по чотири команди, але додає престижу. Надто вже довго італійців не було в лідируючій трійці - якщо точніше, то з 2010 року.
Ще один показовий момент: тепер за Італію віддувається не тільки Ювентус. Туринці, починаючи з сезону-2012/13 (у попередньому сезоні Юве, до слова, зовсім не грав в єврокубках), завжди набирали в Європі більше очок, ніж будь-який інший італійський клуб. На цей раз традиція перервалася - у Роми вищий коефіцієнт. Серія А до сих пір не втратила статус "чемпіонату однієї команди", але гегемонія Ювентуса продовжується через його сили і стабільності, а не через слабкість інших. У свою чергу, інші італійські топ-клуби вже готові періодично "вистрілювати" на європейському рівні. Оцінимо, як всі вони виступили на цей раз.
Ювентус.
Кінцева стадія: 1/4 фіналу ЛЧ Показники: + 5 = 3-2, 14-13 Кращий матч: Тоттенхем (г) - 2: 1 Найгірший матч: Реал Мадрид (д) - 0: 3 Центральна фігура: Джорджо К'єлліні, герой кінцівки в Лондоні і один з головних антигероїв домашньої поразки від Реала Ключовий момент: пенальті в Мадриді, який викликав скандал колосальних масштабів і фразу Буффона про "смітник замість серця" Особливість: Джанлуїджі Буффон так і не виграв Лігу чемпіонів Оцінка: 6,5 (тут і далі - по 10-бальною шкалою, що використовується для оцінки дій гравців) Мрія залишилася мрією. Ювентус знову не добув Кубок чемпіонів, більш того, навіть не вийшов до фіналу, як вже було двічі при Аллегрі. Проте, сезон не назвеш провальним. Його витягла перемога над Тоттенхемом. Швидкісні англійці доставили Юве масу незручностей, а за підсумками матчу в Турині навіть вибилися в лідери пари, але "бьянконері" здобули результат в своєму стилі, за рахунок точного розрахунку і приголомшливою реалізації. Домашній провал з Реалом більш-менш компенсувався героїчним майже "камбеком" на Сантьяго Бернабеу, так що констатуємо: Ювентус в черговий раз вичавлює максимум зі свого далеко не бездоганного (за мірками вирішальних стадій ЛЧ) складу.
Рома.
Кінцева стадія: півфінал ЛЧ Показники: + 6 = 2-4, 21-19 Кращий матч: Барселона (д) - 3: 0 Найгірше матч: Ліверпуль (г) - 2: 5 Центральна фігура: Едін Джеко, який забивав поспіль в п'яти матчах плей-офф ЛЧ Ключовий момент: епізод на жеребкуванні чвертьфіналу, коли Тотті розгорнув папірець з написом "Барселона" Особливість: чудова гра на своєму полі, де римляни виграли 5 з 6 матчів; це контрастує з чемпіонатом Італії, де Рома, навпаки, часто оступається на Олімпіко Оцінка: 8 Відкриття сезону, причому в масштабах не тільки Італії, але і всієї Європи. Ромі в попередні роки вкрай рідко вдавалися виступи в єврокубках. Чого тільки не траплялося: розгроми по 1: 7, влетівши скромним опонентам, невдачі на груповому етапі або відразу в кваліфікації. Рома довгі роки була прикладом команди без характеру, але з приходом Ді Франческо все кардинально змінилося. Цей непростий, що почався з вимушеного продажу Салаха сезон приніс "джаллоросси" популярність далеко за межами Чобота - показово, що відразу після матчу-відповіді з Барселоною Рома здобув престижного титульного спонсора ( "Qatar Airways"). Римляни постійно балансували на межі, досить згадати харківський матч з Шахтарем, який цілком міг завершитися з рахунком 3: 1. Іноді справи йшли зовсім сумно (жахливий відрізок на Енфілді, коли Ліверпуль був здатний забити штук десять), але Рома незмінно поверталася. Їй не вистачило всього одного гола до овертайму в півфіналі. Або двох пенальті - ви знаєте, про що мова. Вийшла красива і трохи трагічна історія, частково нагадала виступ Депортіво в сезоні-2003/04. Тепер у Роми, так само як і у інших італійських претендентів, є еталон.
Наполі.
Кінцева стадія: груповий етап ЛЧ, 1/16 фіналу ЛЄ Показники: + 5 = 0-5, 18-14 Кращий матч: Шахтар (д) - 3: 0, але і перший тайм домашньої зустрічі з Ман Сіті був естетично прекрасний Найгірший матч : Лейпциг (д) - 1: 3 Центральна фігура: Мауріціо Сарри, який розставив пріоритети на цей сезон Ключовий момент: матч з Шахтарем в Харкові, коли з перших хвилин вийшли Діавара, Зелінські та Милик Особливість: Наполі, навіть вилітаючи, показував свою силу , наостанок впевнено обігравши як Шахтар, так і Лейпциг Оцінка: 4 Неаполітанці відверто пожертвували єврокубками. Їх пріоритетом був чемпіонат, чого не приховували навіть президент і головний тренер. Вболівальники, що характерно, не скаржилися. Більш того, голосували ногами: на домашні матчі ЛЧ з Шахтарем і Фейєноордом приходило куди менше глядачів, ніж на гру з будь-яким аутсайдером Серії А. Місто мріє про & quot; скудетто & quot ;, а не про умовне чвертьфіналі ЛЧ. Жертва, схоже, не виправдала себе, але грай Наполі в повну силу на два фронти - не факт, що чемпіонська інтрига зовсім протрималася б до травня. Загалом, можна зрозуміти Сарри і Де Лаурентіса, але міжнародному престижу Кальчо таке ставлення лише шкодить. Наполі по-справжньому серйозно поставився тільки до кваліфікації ЛЧ, де переконливо переграв Ніццу. Якщо жителі півдня зосередяться на єврокубках, то Італія отримає ще одного серйозного бійця.
Аталанта.
Кінцева стадія: 1/16 фіналу ЛЄ Показники: + 4 = 3-1, 17-8 Кращий матч: Евертон (г) - 5: 1 Найгірший матч: Аполлон (г) - 1: 1, вибір умовний Центральна фігура: Брайан Крістанте , який забив Евертону три м'ячі в двох матчах Ключовий момент: два моменти - кінцівки обох матчів проти Боруссії Особливість: команда грала матчі ЛЄ не в Бергамо (стадіон не відповідав вимогам УЄФА), а в Реджо-Емілії, де виступає Сассуоло Оцінка: 7 Коли в єврокубки забирається команда з італійської провінції, від неї рідко доводиться чекати успіхів. Частіше буває навпаки, досить згадати про "подвиги" Емполі або К'єво. Аталанта - приємний виняток. Команда-відкриття минулого сезону витримала як продаж низки лідерів, так і випробування подвійним навантаженням. Вона лише трохи відступила в чемпіонаті, зате більш ніж гідно виступила в Лізі Європи, пройшовши складну групу з Ліоном і Евертоном, причому англійці були розгромлені з загальним рахунком 8: 1. Бергамаскі не пощастило потрапити в плей-офф на дортмундську Боруссію. Ці матчі були окрасою стадії. Аталанте, на жаль, не вистачило досвіду і витримки - обидва рази (2: 3 в гостях, 1: 1 вдома) вона пропускала на останніх хвилинах. Так чи інакше, виступ Аталанти - безсумнівний позитив. Таку команду хотілося б регулярно бачити в Європі, бажано б ще зі своїм стадіоном.
Лаціо.
Кінцева стадія: 1/4 фіналу ЛЄ Показники: + 7 = 2-3, 26-17 Кращий матч: Стяуа (д) - 5: 1 Найгірший матч: Зальцбург (г) - 1: 4 Центральна фігура: Чіро Іммобіле, який забив 8 м'ячів в 9 матчах (а скільки ще не забив!) Ключовий момент: гол Хайдара на 72-й хвилині гри в Зальцбурзі, після чого Лаціо поплив Особливість: римські гойдалки - Лаціо значився головною надією Італії, але за один тиждень поступився цим званням Ромі Оцінка : 6 "Орли" забралися на дві стадії далі, але оцінка у них нижче. По-перше, від Лаціо спочатку чекали побільше. По-друге, на всьому шляху їм жодного разу не зустрівся суперник з топ-чемпіонату. Команда Сімоне Індзагі відповідально підійшла до Ліги Європи, переконливо вигравши групу (чотири перемоги в чотирьох стартових турах), а ось в плей-офф почалися збої. Двічі, з Стяуа і Динамо, римлянам довелося напружуватися в матчі-відповіді, щоб компенсувати невдалі результати. Куди гірше вийшов зворотний варіант, коли Лаціо приїхав до Австрії з форою в два м'ячі і навіть відкрив рахунок в гостях, а потім просто звалився, пропустивши три м'ячі за чотири хвилини. "Бьянкочелесті" було під силу забратися в фінал, але захист, включаючи голкіпера, відверто підвела. Зараз "лаціалі" цілком успішно борються за потрапляння в ЛЧ, тільки ось для головного європейського турніру ці тили зовсім не годяться, але ж по закінченні сезону йде провідний захисник, Стефан де Врей.
Мілан.
Кінцева стадія: 1/8 ЛЄ Показники: +9 = 2-3, 30-9 Кращий матч: Арсенал (г) - 1: 3, як би дивно це не виглядало Найгірший матч: Арсенал (д) - 0: 2 Центральна фігура : Леонардо Бонуччі, помиляються часто і часом зовсім безглуздо Ключовий момент: вигаданий пенальті в Лондоні за рахунку 1: 0 на користь Мілана Особливість: висока відвідуваність домашніх матчів кваліфікації з Крайової (65 763) і Шкендія (40 613) - вболівальники жадали побачити новий Мілан оцінка: 5,5 "Россонері" повернулися в єврокубки через чотири роки, і це само по собі чудово. Мілан досхочу награвся в ЛЄ, обрадувавши своїми візитами цілий ряд міст Східної Європи. Таких суперників команда Монтелла / Гаттузо проходила без особливої ??напруги, а ось перша ж серйозне випробування виявилося нездоланним. Арсенал, сам по собі далекий від ідеалу, показав, що клас гравців і клас команди - поняття дещо різні.
Так, із застереженням щодо матчу, коли порив Мілана зупинив рефері, але в цілому-то Арсенал був набагато сильніше, перевершивши міланців як в швидкості, так і у взаєморозумінні. Хочеться вірити, що ці матчі стали неоціненним досвідом. Наприклад, Боруссія Юргена Клоппа далеко не відразу прийшла до фіналу ЛЧ, до нього стався ряд провальних сезонів. Команда у Гаттузо молода, і це чиста правда - середній вік основи коливається в районі 25 років. Чи зуміють ці хлопці зробити Мілан великим знову?.