"У кожного своя мрія"! Під такою назвою в столичному Палаці спорту відбувся вечір боксу. На ринг вийшли і професійні спортсмени, і ветерани російсько-української війни. З якою жагою до перемоги боксували українські титани - бачив Михайло Манилюк.  

Перед поєдинком Юрій відпрацьовує удари у роздягальні.

Завжди хочу перемагати по життю.

Боксом чоловік ніколи не займався. Почав лише торік.

Юрій Шеверяк, ветеран російсько-української війни, боксер:

Потрібно себе ж пробувати в чомусь новому. З вересня місяця готувалися-готувалися. Я думаю, якісь знання фізичні й моральні вже здобув і зараз випробою себе в ринзі. Тренувались-тренувались, знайшли якусь схему. Получається якось.

Ветеран російсько-української війни зазнав поранення під Кліщіївкою на Донеччині влітку 23 року.

Юрій Шеверяк, ветеран російсько-української війни, боксер:

Пішов на строкову службу. Зустрів в Харківській області війну на кордоні з росією. Провів декілька місяців там в бойових діях і відправився на захід України. Через деякий час відправився на Донецький напрямок. Прилетіла міна 120-та. Часті випадки, якщо чесно, лотерея.

Тим часом Юрію час виходити на ринг.

Боксер стає в червоний кут квадратного майданчика. Його суперник, Станіслав Зорій, розміщується у синьому. Боєць поранений під Бахмутом. Він єдиний, хто вижив в автомобілі, куди влучив ворожий снаряд.

Уже за кілька хвилин першого раунду Юрію нагадує про себе стара травма плеча. Та він продовжує бій.

Суперник завдає Юрію прямий удар лівою. Той падає, однак швидко підіймається.

Бій триває три раунди. Боксери показують неабияку стійкість та жагу. За оцінками суддів - перемагає дружба!

Станіслав Зорій, ветеран російсько-української війни, боксер:

Минулого турніру я сидів ось там на секторі та очікував свою чергову операцію. З горючими очима спостерігав, як мій друг Роман тут бився, і я вірив в те, що моя черга наступна.

Обоє боксерів задоволені результатом. Увесь цей час поруч з Юрієм була його дружина.

Марина, дружина боксера:

- Дуже великі хвилювання. Мені здається, навіть більше в мене, чим у мого чоловіка. Це дуже важливий бій був для нас, ми дуже чекали цього. - Кожен день вона мені казала, що я переможець.

Щоб підготувати ветеранів з ампутаціями до боксерських поєдинків, розроблено спеціальний план тренувань.

Артем Васьковський, тренер з боксу:

З ними починали по часу 60 хвилин, потім півтора і вже до двох годин доходили тренування. Оскільки вони віддаються своїй праці, у них зашкалює.

Ігор Фаніян, майстер спорту України з боксу, керівник промоутерської компанії:

Коли ми почали займатися їх відновленням і реабілітацією, ми зрозуміли, що їм нужен поштовх, а поштовх - це бути на самій главній арені в Україні і бути першим, коли весь зал, стоячи, тобі аплодує.

Ви знаєте, в мене сльози були, коли перша пара була, думаю, в багатьох тут були сльози.

У межах благодійного вечора боксу "У кожного своя мрія" відбулося одинадцять поєдинків. На ринг виходили не лише ветерани війни, а й професійні боксери. Мета - зібрати п'ять мільйонів гривень на допомогу нашим захисникам. А також допомогти благодійним організаціям повернути українських дітей, які незаконно утримуються в росії та на тимчасово окупованих територіях.  

]]>