Глава держави попросив членів уряду прорахувати збільшення витрат бюджету на освіту, охорону здоров'я та інфраструктуру. Це підвищить продуктивність економіки, збільшить частку економічно активного населення, знизить рівень бідності і забезпечить добробут. Головне питання - де взяти гроші на подібну реформу. Чиновники та експерти обговорюють кілька варіантів фінансування. По-перше, після проведення президентських виборів для реалізації програми можуть бути збільшені податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і акцизи на предмети розкоші. Така можливість обговорювалася на нарадах на вищому рівні, повідомляють "Ведомости" з посиланням на їх учасників. У Росії може бути фактично запроваджено прогресивний прибутковий податок. Вийде ступінчаста шкала оподаткування, при якій громадяни будуть віддавати в бюджет з кожної зарплати 15%, а не 13%, як зараз. Але при цьому збільшиться податкове вирахування, а найбідніші верстви населення (чий дохід не дотягує до 45% від середньої зарплати) взагалі звільнять від податків. Тобто основне навантаження ляже на тих, хто пристойно заробляє. По-друге, кошти на людський капітал та інфраструктуру можуть звільнитися за рахунок перерозподілу грошей в бюджеті. Ідею бюджетного маневру відстоює глава Центру стратегічних розробок (ЦСР) Олексій Кудрін.
Він пропонує до 2024 р. збільшити витрати на освіту на 0,8% ВВП, на охорону здоров'я - на 0,7% і на інфраструктуру - на 0,8% в порівнянні з 2017 роком.
При цьому витрати на оборону не будуть знижені, зате помітно скоротяться витрати на правоохоронні органи і на контрольно-ревізійний апарат. Вони зараз сильно роздуті, їх оптимізація дозволить вивільнити 1% ВВП. ЦСР розраховує, що повна реалізація його програми прискорить економічне зростання до 3% вже в 2019 році. По-третє, джерелом коштів може стати ослаблення бюджетного правила. Зараз уряд відкладає про запас все доходи від продажу нафти за ціною понад $ 40 за барель. Але сьогодні чорне золото коштує вже $ 69, тому держава може дозволить собі витрачати трохи більше. Ціну відсікання можна підвищити хоча б до $ 45. Це додатково принесе бюджету на поточні витрати близько 1% ВВП. По-четверте, Мінфін і Мінекономрозвитку пропонують мобілізувати додаткові кошти за рахунок обілення економіки і збільшення адресності соціальної підтримки. До цього можна додати і структурні реформи, які самі по собі спрямовані на прискорення зростання ВВП і додаткових доходів бюджету. Нарешті, дієвим, але мало популярним способом отримання вільних грошей є підвищення пенсійного віку. Експерти кажуть, що отримані таким чином кошти потрібно буде повністю пустити на охорону здоров'я, оскільки основними споживачами медпослуг виступають особи похилого віку, за чий рахунок, по суті, проводиться реформа. Необхідно підвищити доступність і якість послуг в первинному поліклінічному ланці, інвестувати в високотехнологічну медицину.
Фахівці більше схиляються до перерозподілу бюджетних витрат. "Політично прийнятний маневр повинен, як правило, супроводжуватися перерозподілом додаткових доходів від економічного зростання, а не скороченням номінальних витрат", - вважає ректор РАНХиГС Володимир Мау. Але якщо економічне зростання буде нижче обіцяних 3%, доведеться вивільняти додаткові ресурси: підвищувати пенсійний вік, скасовувати податкові пільги, підвищувати прибутковий податок або пом'якшувати бюджетне правило.